Європа більше не має «буферних» країн, які могли б захистити її столиці від російської загрози: ракета долетить до Лондона за 7–8 хвилин, а попередження про рій «шахедів» надходить за дві хвилини. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на ексклюзивне інтерв'ю міністра оборони Естонії Ханно Певкура виданню The Sunday Times.
«Парадні двері НАТО»
Розмову з виданням Певкур мав у п'ятницю, через кілька годин після того, як російський ударний безпілотник влучив у житловий будинок у румунському Галаці – двоє цивільних дістали поранення. Естонський міністр зізнався, що для нього це не був «черговий робочий день».
«Реальність така, що ми тримаємо „парадні двері" НАТО зачиненими, – сказав Певкур. – Але щоб ці „парадні двері" залишалися зачиненими, треба мати надійний механізм стримування. Я вважаю, що тривожний дзвінок пролунав уже давно».
Свою думку про потребу спільних дій союзників міністр порівняв із симфонічним оркестром: «Коли ви хочете, щоб симфонічний оркестр виконав хорошу музику, кожен має зробити свою роботу. Не можна, щоб перша скрипка грала одну п'єсу, а труба – іншу. Щоб усі чули одного й того самого Моцарта, треба грати разом».
Чому буферні країни більше не рятують Захід
Останніми тижнями Росія засобами радіоелектронної боротьби збивала з курсу ударні безпілотники, і вони потрапляли у повітряний простір Естонії. Подібні інциденти траплялися в Польщі, Фінляндії, Латвії та Литві. Невідомі дрони бачили навіть біля критичної інфраструктури в Західній Європі.
Певкур наголошує: західноєвропейські столиці мають визнати, що часи, коли між ними і противником стояли «буферні держави», минули.
«Ракета, яка летить в Естонію або Лондон – залежно від точки запуску – може долетіти за сім чи вісім хвилин. У вас може бути 100 дронів „Шахед", а раннє попередження надходить за дві хвилини, а не за два дні чи два тижні», – пояснив міністр.
Він додав: інцидент у Румунії й аналогічні випадки в Естонії – не наслідок „нападу України на НАТО", а наслідок нападу Росії на Україну.
Як працює російська тактика «обману»
Москва навчилася не лише глушити ударні безпілотники, перевантажуючи їхні частоти і виводячи з ладу супутникову навігацію, а й «підробляти» сигнали GPS. Це різновид кібератаки, коли дрон отримує фальшиві координати і починає летіти не за тією траєкторією, яку задали оператори.
«У західній частині російсько-української зони бойових дій часто застосовують тактику обману, щоб супутникові приймачі вважали, що вони перебувають значно східніше, ніж насправді, – пояснив виданню Рамзі Фарагер, директор Королівського інституту навігації Великої Британії. – Мета – змусити автономні платформи відхилитися від заданої траєкторії».
Для політиків країн Балтії, які майже всі переконані прихильники України, це створює складну ситуацію: треба пояснювати своїм громадянам, чому союзні безпілотники б'ють по їхній інфраструктурі.
«Це справді складне політичне питання, – зауважила Мінна Аландер, експертка з безпеки Центру аналізу європейської політики. – Винити Росію? Винити Україну? Жодна зі сторін не може нести вини сама».
Що може бути далі
Колишній президент Естонії Тоомас Ільвес попередив, що повторювані інциденти з безпілотниками здатні підірвати суспільну підтримку України та НАТО. Опитування в Естонії показало: довіра до того, що членство в Альянсі дає достатні гарантії безпеки, поступово знижується. Водночас 80% естонців досі підтримують надсилання військової допомоги Україні.
Москва, за словами Певкура, шукатиме нових засобів тиснути на єдність Заходу.
«Росія шукає інших дій, які можуть підірвати єдність Заходу. Вона активніше використовуватиме пропаганду, більше звинувачуватиме Захід. Інформаційні кампанії та різні „гібридні" дії – існує ризик, що таких атак стане більше», – попередив міністр.
Водночас Певкур наголосив на межі між нинішнім станом справ і повноцінною війною: «Це не найгірший кошмар. Найгірший кошмар – це коли тут почнеться війна».
Нагадаємо, у п'ятницю, 29 травня, російський ударний безпілотник влучив в 11-поверхівку в портовому місті Галац – приблизно за 20 кілометрів від українського кордону. Поранення дістали 47-річна жінка та її 14-річна донька. Румунська влада назвала подію «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Москви.
Раніше «Главком» писав, як падіння російського дрона в Румунії оголило критичну проблему НАТО з протидією безпілотникам: Польща створює інтегровану антидронову систему, Литва й Естонія змінюють законодавство, щоб оператори критичної інфраструктури могли самі збивати або глушити безпілотники, а Латвія планує розгорнути спеціальні підрозділи на кордоні.
Також «Главком» повідомляв, що МЗС Литви прямо звинуватило Росію в навмисному перенаправленні українських дронів у повітряний простір Балтії – Вільнюс розцінив це як «акт відчаю» Москви на тлі провалів на фронті.
Читайте також:
- Невідомі дрони залетіли в повітряний простір Естонії: подробиці
- Дрони у повітряному просторі країн Балтії: влада Естонії звернулася до України
- НАТО створить військову структуру для швидкого розгортання сил в Латвії та Естонії – Reuters
