У Києві демонтували памʼятник російському письменникові Михайлу Булгакову на Андріївському узвозі. Про це повідомляє Інститут масової інформації, інформує «Главком».
Демонтаж пам'ятника на Андріївському узвозі
Відео демонтажу розмістила у Facebook ведуча «Суспільного» Катерина Некреча. На ньому видно, як представники комунальних служб вантажать у транспорт памʼятник, який стояв біля Літературно-меморіального музею Михайла Булгакова.
❌ 🪨У Києві демонтували пам’ятник російському письменнику Михайлу Булгакову
Відео демонтажу опублікувала журналістка "Суспільного" Катерина Некреча. pic.twitter.com/fuCwZoC9CR
— ГЛАВКОМ (@GLAVCOM_UA) June 4, 2026
Журналіст Олександр Янковський, який став свідком події, у відео зазначив, що в цей момент перегортається певна сторінка історії. На його думку, для багатьох Булгаков був важливою постаттю, оскільки у 80-х роках він здобув велику популярність і багатьма сприймався як письменник-дисидент та символ незгоди з радянською системою.
Демонтаж памʼятника Булгакова в Києві, 4 червня 2026 року скриншот
Янковський підкреслив, що насправді письменник був частиною тієї самої радянської системи й, цілком імовірно, улюбленим автором радянського диктатора Сталіна. «Ті його твори, які були написані колись давно й про Київ, вони насправді зображували інший, неукраїнський Київ. В принципі, мені абсолютно байдуже до цієї постаті, до цього письменника. Україна має своїх письменників, Україна має своїх патріотів, Україна має гідних людей та історичні постаті для наслідування», – додав він.
Що відомо про Булгакова
Михайло Булгаков – російський письменник, який народився в Києві та провів тут значну частину життя. У будинку, де він мешкав, нині діє Літературно-меморіальний музей.
Хоча постать і творчість Булгакова тісно пов’язані з історією Києва, він мав українофобські погляди, не підтримував ідею української незалежності, а також негативно відгукувався про тогочасні спроби формування української державності та її лідерів.
Як повідомлялося, у серпні 2022 року Національна спілка письменників України запропонувала закрити музей Булгакова у Києві й замість нього створити музей композитора Олександра Кошиця. 27 березня 2024 року Експертна комісія Українського інституту національної пам’яті з питань визначення належності об’єктів до символіки російської імперської політики вважає, що подальше перебування у публічному просторі пам'ятників або пам'ятних знаків письменника є російською пропагандою.
«Михайло Булгаков – імперець за світоглядом, затятий українофоб. Письменник, не зважаючи на роки життя у Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників. З-поміж усіх російських письменників того часу стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду в Україні», – зазначається у фаховому висновку експертної комісії.
Також повідомляється, що нав'язливо декларована ним зневага до України закорінена в тому, що родину Булгакова прислали до Києва з Орловської губернії для колоніальної діяльності. Батько, російський богослов, викладач Київської духовної академії, був цензором, займався утисками української культури. Свідому стратегію блокування права української нації на окремий від Росії шлях продовжив і його син.
Михайло Булгаков упереджено й виразно негативно ставився до всього українського – українців, їхньої мови, культури, права на власну державу тощо, а його творчість безпосередньо пов'язана з глорифікацією російської імперської політики та неприхованою українофобією.
«Тенденційність Михайла Булгакова виразна – ідеологічні акценти його прози свідчать про упередженість автора до українського світу. З позицій російської манії величі та обстоюючи єдину неподільну імперію, він у творах не подає жодного позитивного персонажа-українця, пародіює чи глузливо перекручує українську мову, глузує з української автокефальної церкви, заперечує саме існування української нації. Антиукраїнський зміст п’єси «Дни Турбиных» відзначали вітчизняні митці ще в лютому 1929 р. на з’їзді радянських українських та російських письменників у Москві», – наголошують експерти.
У квітні 2024 року петиція на сайті Київської міської ради про усунення російського та радянського письменника Михайла Булгакова з публічного простору Києва набрала необхідні для розгляду 6 тисяч голосів.
18 грудня 2025 року Київрада ухвалила рішення щодо усунення з публічного простору столиці 15 об’єктів та окремих елементів, пов’язаних з історією та символікою російської імперської та радянської політики. Серед іншого йшлося і про памʼятник Булгакову.
