Від залежності до партнерства. Чеський приклад для Європи – Hudson Institute

Дата:

Hudson Institute в аналітичній записці розглядає роль Чехії як взірець трансатлантичного оборонного партнерства, що виходить за межі традиційної моделі, за якою європейські союзники виступають лише споживачами американського озброєння. На конкретних прикладах – від чеської боєприпасної ініціативи для України та закупівлі винищувачів F-35 до прямих інвестицій чеських приватних компаній у виробничу базу США – автори доводять, що зміцнення альянсу залежить від двосторонньої промислової співпраці. Водночас Hudson Institute наголошує на необхідності реформувати регуляторні режими з обох боків Атлантики, щоб зробити оборонне інвестування між союзниками рівноправним і ефективним. Чеський досвід постає практичним орієнтиром для тих європейських країн, які прагнуть стати повноцінними партнерами у формуванні майбутньої архітектури НАТО.

Європа переживає найгострішу оборонну кризу від початку холодної війни. Вторгнення росії в Україну оголило те, що в мирний час рідко стає очевидним: Європа структурно залежить від США у повному спектрі бойових спроможностей високого рівня – від точних ударів і стратегічного перекидання сил до архітектури командування.

Досі майже всі європейські армії діяли в межах НАТО і фактично слугували модульними компонентами військової сили під американським командуванням. Хоч Європа зрештою може постати самостійним гравцем, цей процес триватиме роки. Тому прихильники трансатлантичної єдності мають оновити й адаптувати НАТО, аби альянс і надалі стримував супротивників через партнерства, які нарощують союзницькі спроможності завдяки відродженню масштабованого та гнучкого оборонно-промислового потенціалу.

Чехія пропонує для цього певний орієнтир. За понад 27 років членства в НАТО вона перетворилася на надійного учасника колективної оборони й провідника стратегічної стабільності. Безпечне та передбачуване середовище в Центральній Європі є міцним підґрунтям для нинішніх тісних ділових та інвестиційних зв’язків між США і Чехією. Поки заголовки зосереджені на нещодавньому рішенні Праги виділити на оборону лише 1,7% ВВП, аналітики не повинні ігнорувати уроки інноваційного підходу країни до оборонного партнерства – частину з них обговорювали під час квітневого візиту генерального секретаря НАТО Марка Рютте до Праги.

Чехія стала ключовим оборонним партнером після вступу до НАТО понад двадцять років тому. Тоді Прага швидко перебудувала командні структури, модернізувала техніку й змістила пріоритети бойової підготовки на взаємосумісність та відповідність стандартам альянсу. Крім того, Чехія розвинула спеціалізовані спроможності в галузі радіоелектронної боротьби, розвідки та захисту від хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної (ХБРЯ) зброї, яким може позаздрити весь альянс. Ці реформи зробили чеський внесок поважаним і надійним у межах НАТО та зміцнили колективний потенціал альянсу.

Чеська боєприпасна ініціатива

Коли писатимуть історію війни в Україні, Чехія заслуговуватиме на окремий розділ. Після повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року виробничі потужності Заходу не могли задовольнити ненаситний попит Києва на зброю. Щоб розв’язати цю проблему, Прага запустила боєприпасну ініціативу. Використовуючи власні зв’язки, особливо в незахідних країнах, чеські посадовці виявили запаси великокаліберної артилерії по всьому світу та домовилися з країнами-донорами в Європі про їхнє придбання. Торік ініціатива "забезпечила 43% від загального обсягу боєприпасів, поставлених Україні".

Результатом стала одна з найкреативніших та найуспішніших логістичних операцій цієї війни. Торік, наприклад, чеська ініціатива поставила Україні майже 2 мільйони снарядів. У деяких категоріях програма перевищила сукупний випуск оборонно-промислової бази Європи, а за окремими оцінками, нині забезпечує понад половину всіх великокаліберних артилерійських боєприпасів, що надходять до Збройних Сил України.

Ініціатива так само продумана за структурою, як і новаторська за задумом. Прага не виробляє зброю, а акумулює її з ширшого пулу. Вона виявляє та координує закупівлю боєприпасів стандарту НАТО і радянського зразка, а потім спрямовує постачання до українських складів через налагоджені логістичні канали, оминаючи виробничі вузькі місця Європи. Ініціатива використовує світові запаси, до яких жоден окремий уряд не має ані політичної волі, ані інфраструктури для масштабного залучення.

Попри інструментальну роль у підтримці України, чеська ініціатива також допомогла спростувати твердження про те, що Європа є лише прохачем у трансатлантичних відносинах і вічно очікує кроків із Вашингтона.

Чеська модернізація та інтеграція

Чехія прагне спростувати враження, що Європа недостатньо інвестує у власну оборону. У 2024 році Прага вирішила придбати 24 винищувачі F-35A, здійснивши якісний розрив зі своїм застарілим парком шведських JAS-39C Gripen. Те, що відбулося далі, менш помітне в заголовках, але може виявитися ще вагомішим: укладення 11 рамкових угод про промислову співпрацю, які вводять чеські компанії та наукові установи до ланцюга постачання й технічного обслуговування F-35.

Виробництво чеських F-35 заплановано розпочати у 2027 році, а постачання – у 2029-му і продовжити до середини 2030-х. Ці терміни ставлять Повітряні сили Чехії в один ряд із дедалі ширшою групою європейських операторів F-35. Оскільки невдовзі в Європі очікується понад 700 F-35, цей винищувач стрімко перетворюється на наріжний камінь майбутньої авіаційної архітектури НАТО. Завдяки неперевершеним можливостям у сфері малопомітності, злиття сенсорних даних та інформаційної переваги Чехія невдовзі увійде до елітного клубу.

Перехід на F-35, як і інші складники оборони, потребує суттєвих витрат. Усе це вимагатиме від Чехії підтримувати більші оборонні бюджети у наступні роки.

Реіндустріалізація Америки

Чехія вирізняється і своїми закордонними інвестиціями. Чеські прямі іноземні інвестиції (ПІІ) у Сполучені Штати прокладають новий формат трансатлантичного оборонного співробітництва: від придбання групою Česká zbrojovka (CZG) культового бренду Colt у 2019 році до купівлі Czechoslovak Group (CSG) боєприпасного підрозділу Vista Outdoor – Kinetic Group у 2024-му та відкриття PBS Aerospace виробничого майданчика у Джорджії. Чеський приватний капітал активно діє в США і, за прогнозами, надалі зростатиме. Така модель, коли приватні оборонні компанії Європи інвестують в Америку, є рідкістю. Дані організації Jagello 2000, представлені на чесько-американському форумі з оборони та безпеки 2025 року, підтверджують значні чеські оборонні інвестиції, що забезпечують 5 000 робочих місць у 12 штатах (рис. 1).

Чеські оборонні інвестиції в США. Джерело: Асоціація Jagello 2000.

Окрім зменшення напруги навколо мит, чеські оборонні інвестиції безпосередньо сприяють одній із небагатьох двопартійних точок згоди у Вашингтоні: реіндустріалізації американського "іржавого поясу".

Шлях уперед

Попри те що понад половина європейських та американських ПІІ є трансатлантичними, інвестиції в оборону досі наштовхуються на значні регуляторні бар’єри та культурні застереження. Настав час це змінити.

З цією метою американські регулятори мають запровадити спрощені процедури для інвесторів із країн НАТО, замість того щоб змушувати їх долати бюрократичні нашарування. Перевіряючи вхідні інвестиції, США мають чітко розрізняти договірного союзника і третю країну або ворога. Вашингтон також має співпрацювати з урядами союзників у створенні правових запобіжників проти підставних компаній, якими супротивники могли б скористатися як "троянськими кіньми", та запобігати витоку технологій. Після реалізації цих заходів трансатлантичну зону слід розглядати як окремий простір оборонного інвестування і поводитися з нею інакше, ніж із рештою світу.

Реформи необхідні і в Європі. Насамперед аналітики не повинні використовувати рамки ESG та інші стандарти сталого розвитку для блокування інвестицій у виробництво зброї. Оскільки Європа потребує міцнішої та згуртованішої оборонно-промислової бази, їй слід стимулювати інституційних інвесторів входити в оборонний сектор. Величезні резерви капіталу в національних фондах добробуту, пенсійних системах та інших джерелах Європи слід ефективно спрямувати на розвиток оборони – вдома і в США. Попри важливість Фонду інновацій НАТО та Акселератора оборонних інновацій Північноатлантичного альянсу (DIANA), це відносно скромні ініціативи, не здатні подолати розрив між американськими та європейськими венчурними інвестиціями в оборону.

Чехія може стати прикладом того, як діяти. Це може здатися нелогічним на тлі критики чеського уряду нинішньою американською адміністрацією через оборонні бюджети. Проте десятиліття оборонно-інноваційних зусиль країни говорять самі за себе. Статус Праги як союзника на передньому краї, що підтримала Україну, закупила основні американські системи озброєння і створила оборонні компанії з присутністю в США, робить її досвід вартим вивчення. Як і Чехія, інші країни Європи мають позиціонувати себе не лише як покупців оборонної продукції, а як трансатлантичних оборонно-промислових партнерів.

Попри невизначеність майбутнього трансатлантичного альянсу, чеський приклад дає НАТО найкращий шанс на успіх.

Ця аналітична записка присвячена зміцненню чеської оборонної промисловості як чинника трансатлантичного альянсу – темі, яку детально розглядатимуть на чесько-американському форумі з питань оборони та безпеки в Hudson Institute 13 жовтня 2026 року.

Джерело: Hudson Institute

Свіжі новини

РФ атакувала Україну ракетами “Іскандер-М” та сотнями дронів: як відпрацювала ППО

0
Ворог запустив дрони з кількох напрямків, атака станом на зараз продовжується Росіяни в ніч на 11 червня атакували Україну більш ніж двома сотнями дронів...

росія не шукає конфлікту з НАТО, але Альянс готовий відповісти на...

0
Головнокомандувач Об’єднаних сил НАТО в Європі генерал ВПС США Алексус Гринкевич заявив, що росія не зацікавлена у прямому конфлікті з Північноатлантичним альянсом, оскільки усвідомлює...

Поділитися:

Популярне

Новини
Актуальні