Відомий американський історик, професор стратегічних досліджень Університету Сент-Ендрюса (Шотландія) Філліпс О'Брайен у тижневому огляді стверджує: поки Трамп на словах демонструє підтримку України, його адміністрація методично послаблює санкційний тиск на росію – знімає обмеження з російських олігархів, суден і компаній-посередників. Тим часом Україна розгортає масштабну стратегічну кампанію далекобійних ударів по об'єктах російського оборонно-промислового комплексу – заводах, що виробляють ракети, вибухові речовини й компоненти для крилатих ракет. Мета – підірвати саму здатність москви вести далекобійну війну. Паралельно тривають атаки на нафтопереробні заводи, які вже спричинили паливну кризу в самій росії. За словами О'Брайена, ці два напрями – удари по військово-промисловій інфраструктурі та паливній базі – разом формують асиметричну відповідь України на перевагу росії у виробництві ракет.
Цього тижня у фокусі опинилася частина української далекобійної кампанії, яка заслуговує значно більшої уваги, ніж отримувала досі. Йдеться про кампанію України проти російського військового виробництва. Дедалі частіше Україна атакує здатність росії виробляти компоненти та готові боєприпаси, необхідні для ведення війни. Варто придивитися до того, що саме і де вона атакує.
Далі – дві коротші теми. По-перше, атаки на нафтопереробні заводи справді починають давати результат: по всій росії з'являється дефіцит пального. По-друге, хоча Трамп сказав кілька не надто критичних слів про Україну, він водночас зробив чимало, щоб реально допомогти путіну. Як завжди – не слухайте слів: вони призначені для обману.
Не лише нафтопереробні заводи
На вихідних з'явилося повідомлення про далекобійний удар України ракетами FP-5 Flamingo по оборонному заводу "Титан-Барикади" у Волгограді на півдні росії. Для тих, хто цікавиться історією: Волгоград відомий під назвою Сталінград, яку місто носило з 1925 по 1961 рік. Президент Зеленський опублікував спеціальний пост у Twitter про цей удар.
Хоча руйнування або пошкодження здатності росії виготовляти артилерійські системи на "Титан-Барикадах" – безумовно, позитивний результат, другий із описаних Зеленським цільових об'єктів є, мабуть, найпоказовішим. Позбавлена передових американських засобів ППО, Україна намагається обмежити здатність росії підтримувати далекобійну кампанію проти України – насамперед через скорочення виробництва найефективніших ракет.
Цей удар – лише останній приклад атак України на важливі об'єкти в росії, які не є нафтопереробними заводами. Протягом усього місяця, навіть коли кампанія проти НПЗ та інших нафтових об'єктів посилювалася, паралельно зростала кількість ударів по тому, що найточніше можна назвати військово-промисловими цілями.
Нижче – перелік деяких таких цілей, про атаки на які стало відомо у червні:
1. Ракетні та інші високотехнологічні комплектуючі
Місцезнаходження: Мічурінськ, Тамбовська область
Профіль цілі: на початку червня удару зазнав цей спеціалізований завод, що виробляє системи високоточного приладобудування. Це, знову ж таки, спроба пошкодити власну далекобійну кампанію росії. Українська розвідка стверджувала, що завод виробляв "навігаційні, метеорологічні та геодезичні прилади, а також вимірювальне обладнання й компоненти для авіаційної та ракетної промисловості".
Місцезнаходження: Чебоксари, Республіка Чувашія
Профіль цілі: 10 червня з'явилися повідомлення про удари по цьому високотехнологічному підприємству, яке спеціалізується на виготовленні автоматизованих систем управління, спеціалізованого електрообладнання та морських і наземних антен. Вони використовуються, зокрема, в системах наведення крилатих ракет "Калібр" та "Іскандер", а також розвідувальних БПЛА.
2. Боєприпаси та компоненти вибухових речовин
Місцезнаходження: Рязанська область
Профіль цілі: цей хімічно-промисловий комплекс переробляє сировину й має лінії фінального складання авіабомб, артилерійських снарядів і тактичних твердопаливних ракетних двигунів. Удару він зазнав на початку червня.
Ймовірні збитки: об'єкт атакували під час масованого безпілотного удару по кількох регіонах одночасно. На підприємстві сталися вторинні детонації, що призвели до значних пошкоджень автоматизованих складальних ліній і спеціалізованих секцій зберігання хімічних речовин.
Місцезнаходження: Новомосковськ, Тульська область
Профіль цілі: цього місяця Україна двічі атакувала цей великий промисловий хімічний об'єкт. Він займається синтезом концентрованих нітратів і промислових сполук, які безпосередньо застосовуються у виробництві військових вибухових речовин і ракетного палива. "Азот" позиціонує себе як найбільшого виробника аміаку та азотних добрив у країні.
3. Інфраструктура стратегічних комунікацій
Центр космічного зв'язку "Дубна" і Владимирський вузол зв'язку
Місцезнаходження: Московська область / Владимирська область
Профіль цілі: цей об'єкт є критично важливим вузлом військово-стратегічної інфраструктури, яка забезпечує далекобійний супутниковий зв'язок, космічну телеметрію та маршрутизацію військових сигналів Збройних сил росії. Удару він зазнав 22 червня. Це спроба порушити здатність росії здійснювати командування й управління ракетними ударами. Пошкодження, схоже, значні (див. фото нижче).
Зауважте: це не всі удари по військових цілях, а лише ті, що безпосередньо пов'язані з кампанією росії проти України. Хоча всі ці об'єкти виробляють компоненти та сировину, які застосовуються в широкому спектрі систем. У червні відбулося також чимало інших помітних далекобійних ударів України.
Очевидно, що Україна намагається підірвати здатність росії одночасно атакувати українські міста та інші далекобійні цілі великою кількістю ракет. Цікаво буде простежити, як ця кампанія розгортатиметься, адже росія фактично живе "з коліс" у виробництві деяких своїх найефективніших систем. В одному з українських новинних матеріалів річні виробничі потужності росії описувалися так:
За даними ГУР, військово-промисловий комплекс росії планує поставити до 700 балістичних ракет 9М723 для оперативно-тактичного ракетного комплексу "Іскандер" у 2026 році – стільки ж, скільки минулого року. Щомісячний темп виробництва залишається на рівні 55-60 ракет.
Крім того, росіяни більш ніж удвічі збільшили виробництво ракет РМ-48У для зенітних ракетних комплексів С-300ПМ та С-400, які використовуються для ударів по наземних цілях. У 2026 році планується поставити понад 480 таких ракет проти понад 200 у 2025 році. Поточний щомісячний темп виробництва – до 50 ракет.
росія також планує виробити до 60 гіперзвукових авіаційних балістичних ракет "Кинджал" цього року.
Таким чином, сукупне виробництво цих систем становить близько 100 одиниць на місяць. Якщо вдасться скоротити його хоча б на 25%, це зменшить потребу у великій кількості ракет Patriot і врятує чимало українських життів. Стежте за темпом ударів росії у липні й серпні, щоб зрозуміти, що відбувається.
Те, що робить Україна, – це використання зростаючої сили далекобійних ударів, щоб підірвати російську кампанію проти неї і загалом послабити російське військове виробництво. Це також, очевидно, спроба ще більше розтягнути російську ППО – не лише завдаючи ударів по цих цілях, а й демонструючи росіянам, що практично будь-який об'єкт на величезній території за тисячі кілометрів від України тепер перебуває під загрозою. На карті Google Maps я позначив Москву, Київ і різні описані вище цільові об'єкти.
Пряма відстань від Києва до Москви становить приблизно 750 кілометрів. І коли ви бачите Чебоксари на крайньому сході цієї карти, то можете уявити радіус ударів, який Україна демонструє лише цього місяця. росія мусить краще захищати свої ракетобудівні потужності. А це вимагатиме більше систем і більше боєприпасів, розосереджених на неозорих просторах росії.
Схоже, такі атаки частково справляють ефект: є повідомлення про зростання втрат у російській ППО, через що доводиться використовувати дедалі старіші системи, які донедавна перебували на зберіганні.
Отже, тут відбувається значно більше, ніж просто атаки на НПЗ. Це варто взяти до уваги.
Хоча НПЗ продовжують відігравати важливу роль
25 червня Україна завдала, схоже, ефективного удару по НПЗ "Лукойл-Нижньогородсинтез" у Кстові Нижньогородської області (НОРСІ). Це четвертий за розміром НПЗ росії та другий за обсягом виробництва бензину. Пошкодження виявилися достатньо серйозними, щоб підприємство тимчасово зупинило роботу. Kyiv Independent повідомив такі деталі удару:
За даними джерел Reuters, удар пошкодив основну установку перегонки АВТ-5 на заводі. Вона забезпечує близько чверті загальної виробничої потужності НПЗ і має потужність переробки 12 000 метричних тонн на добу.
Завод може використати інші установки, щоб найближчим часом відновити роботу, зазначили джерела.
Санкт-Петербурзька міжнародна товарно-сировинна біржа (СПІМЕКС) призупинила продаж дизельного пального та бензину НОРСІ з 24 червня. Того ж дня губернатор Нижньогородської області Гліб Нікітін повідомив, що промислова споруда в регіоні зазнала пошкоджень через падіння уламків безпілотників.
Вплив української кампанії проти НПЗ дедалі більше відчувають російські цивільні. Надходять численні повідомлення про нормування та дефіцит пального по всій країні. Mediazona склала карту, використовуючи блоки для позначення різних регіонів росії та кольори для відображення повідомлень про обмеження пального.
До речі, Mediazona: Крим, Севастополь, Донецьк і Луганськ були незаконно анексовані росією. Важливо чітко про це говорити.
Ось карта RFE/RL, яка показує дефіцит пального в росії відповідно до географічної реальності. Якщо перейти на сайт, можна натиснути на кожен регіон і побачити деталі обмежень.
Ці атаки б'ють по цивільних не лише довгими чергами на заправках або неможливістю їздити. Вони вражають широкий спектр важливих систем, зокрема російську цивільну авіацію. росія вичерпує запаси авіаційного пального вищого ґатунку, що призводить до значного скорочення кількості рейсів – за деякими даними, постачання вже скоротилося на третину.
Справи доходять до того, що росіяни, за повідомленнями, ось-ось почнуть використовувати автомобільне пальне для малих літаків. Це надзвичайно небезпечно через ризик вибухів.
Стратегічні наслідки цього насамперед позначаться на фінансах, а точніше – на їхній нестачі у воєнної машини росії. Величезний попутний вітер, який Трамп забезпечив росії своїм провалом в Ірані, починає слабшати через зниження цін на пальне. Додайте до цього власний дефіцит пального в росії, який, схоже, змушує російську державу фактично купувати пальне на відкритому ринку. Є повідомлення, що росіяни готуються до великих закупівель в індійських нафтопереробних підприємств, а це коштуватиме чималих грошей.
У міру того як українські далекобійні удари вдосконалюються, ситуація для росії має лише погіршуватися.
Трамп усе ще допомагає путіну
Дональд Трамп зараз любить Україну – справді любить. І навіть президента Зеленського. Він навіть сказав про це цього тижня. В Овальному кабінеті, відповідаючи на запитання про перебіг війни, Трамп сказав про Зеленського: "Він справляється непогано. Він тримається, принаймні. З обох боків гине багато людей, але я думаю, він справляється непогано… Треба визнати, він мужній".
Це стало продовженням повідомлень із саміту G7, на якому Трамп нібито набагато краще зрозумів успіхи України і справді підтримував її прагнення завдавати росії ще більшої шкоди.
Реальність, як завжди, полягає в тому, що адміністрація Трампа на чолі з президентом робить усе можливе – у великому й малому, – щоб допомогти росії. Цей тиждень не став винятком. Тихо й непомітно уряд США зняв санкції з важливих російських бізнесменів, російських суден і навіть деяких турецьких компаній, що ведуть бізнес із росією. Ось як в одному з матеріалів перелічено тих, хто тепер може вільно діяти відповідно до рішень уряду США:
- семеро громадян росії, зокрема Іван Потанін, син Владіміра Потаніна – олігарха, який контролює металургійного гіганта "Норільський нікель", а також кілька керівників підсанкційних банків "Новикомбанк", "Совкомбанк" і "Банк "Відкриття";
- два вантажні судна під російським прапором – "В'ячеслав Аршинов" і "Геннадій Єгоров", обидва пов'язані з Державною транспортною лізинговою компанією росії;
- дві турецькі компанії, зокрема виробник ліфтів IDA Asansor.
Характеристика однієї з турецьких компаній як "виробника ліфтів" є примітною, оскільки і ця компанія, і інша турецька фірма, Dein Danismanlik, спочатку були внесені до санкційних списків за торгівлю з росією високоякісними електронними компонентами.
Усе це є частиною регулярних зусиль Трампа відновити певну "нормальність" у ділових відносинах із путіним.
І, до речі, щодо слів. Трамп нещодавно дозволив собі одну зі своїх найразючіших публічних брехень – про те, що путін нібито не допомагав Ірану під час нещодавньої війни. Виступаючи на G7, Трамп навмисно похвалив путіна за "нейтралітет" в іранській війні. Ось що він сказав::
"Хочу подякувати владіміру путіну – він був дуже нейтральним. Вони могли б ускладнити нам ситуацію значно більше".
Звісно, росія була чим завгодно, тільки не нейтральною в цій війні, і надала Ірану ключову підтримку. Ця підтримка, схоже, допомогла іранцям перемогти у війні та завдати поразки силам США і самому Трампу. Допомога росії включала критичні компоненти для безпілотників, розвідувальні дані про цілі для ударів по американських базах, допомогу в обході санкцій і постачання готових боєприпасів.
Отже, Трамп нещодавно доклав чималих зусиль, щоб збрехати й захистити путіна, і послабив санкції проти російської економіки. Але ж він не образив Україну.
Люди такі наївні.
Джерело
