Після початку повномасштабної війни колишню нідерландську в'язницю переобладнали на центр для українських біженців. Один із його мешканців, Євген, живе тут уже три роки. Як інформує «Главком», чоловік показав свою кімнату, яка колись була тюремною камерою. Тепер її займають двоє українців – він та сусід із Херсона. Каже, що їм ще пощастило: в інших центрах люди можуть жити по шість-вісім осіб в одному приміщенні.
За словами Євгена, більшість українців, які перебувають у центрі, працюють. Попри це, багато хто не орендує окреме житло. Причина – невизначеність із майбутнім тимчасового захисту. Люди відкладають гроші, сподіваючись, що після війни вони знадобляться для повернення додому.
У центрі діють суворі правила. Мешканці користуються спільними кухнями, душовими, пральнями та холодильниками. У кімнатах не дозволяють встановлювати власні електроприлади, а за порушення можна отримати догану або навіть втратити місце проживання. Якщо людина працює і заробляє понад €900 на місяць, вона сплачує приблизно €240 за проживання.
Чоловік також звернув увагу на велику кількість камер відеоспостереження та постійну присутність охорони.
Водночас Євген наголошує: він вдячний Нідерландам за можливість знайти безпечний прихисток після виїзду з окупованої території. Але зізнається, що роки життя у тимчасовому центрі психологічно виснажують.
«Можна відкласти грошей. Але чи можна відкласти життя? Уже четвертий рік проходить», – каже українець.
Нагадаємо, Рада Європейського Союзу затвердила продовження режиму тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року. Водночас ЄС погодив нові вимоги для військовозобов'язаних громадян України, які лише прибуватимуть до країн Євросоюзу та оформлюватимуть цей статус.
Також із 1 липня, українські біженці та безробітні в Німеччині замість соціальної допомоги для громадян Bürgergeld отримуватимуть так званий базовий дохід – Grundsicherung, а вимоги до працездатних, але тривалий час безробітних отримувачів стали суворішими.
У той же час Швейцарія оголосила, що планує продовжити дію спеціального статусу захисту S для українських біженців до 2027 року. Водночас влада країни розглядає можливість запровадження окремих обмежень для громадян України призовного віку.
Читайте також:
- Кількість українських біженців у ЄС зросла: назвали нову цифру
- Німеччина змінює правила надання соціальної допомоги: як це вплине на біженців з України
- «Полювання» на квартири померлих і біженців. У двох містах викрито схему на 2,6 млн грн
