В Україні вже тривалий час існує рух Free Azov. Його учасники регулярно проводять акції, мета яких – добитися звільнення з полону українських військових із полку "Азов".
Що відомо про рух, хто його створив та яка його мета – у матеріалі РБК-Україна нижче.
Хто стоїть за Free Azov
Ініціаторами руху стали родичі та близькі українських бійців полку "Азов", а також активісти та правозахисні організації. З моменту початку війни багато українських солдатів опинилися в полоні, і сім’ї полонених розпочали кампанії в соціальних мережах, спрямовані на привернення уваги до їхньої долі.
Одним із ключових символів руху став напис "Free Azov", який активно використовується в соціальних мережах з метою поширення інформації про бійців. Активісти влаштовують акції підтримки, мітинги та інші заходи, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до проблеми військовополонених та змусити правозахисні організації та уряди різних країн втрутитися в цей процес.
Фото: Акція в піддтримку війскових "Азов" у Києві (Якименко Андрій) Ціль акції
Основною метою Free Azov є звільнення полонених українських солдатів, особливо тих, хто захищав Маріуполь і потрапив у полон після капітуляції на заводі "Азовсталь" у травні 2022 року. За заявами активістів, вони прагнуть досягти таких результатів:
- Привернення міжнародної уваги до проблеми українських військовополонених.
- Посилення тиску на міжнародні організації, такі як ООН, Червоний Хрест, та уряди країн, які можуть вплинути на обмін полоненими.
- Організації гуманітарної допомоги для військовополонених та їхніх сімей.
Акції та мітинги проходять під гаслом "Свободу Азову" не тільки в Україні, але й в інших країнах, де громадські рухи та правозахисні організації підтримують ініціативу. Символи руху можна побачити на вулицях європейських міст, у соціальних мережах, а також на заходах, організованих діаспорою.
Читайте також про те, де зараз Дмитро "Орест" Козацький. Його фото облетіли майже весь світ на початку війни, і сам він отримав за них визнання та численні премії.
Крім того, у Бухаресті відбулася акція "Повернення додому". Учасники пройшли ходою до посольства України, а також влаштували пікет біля посольства країни-окупанта.
