Національний банк України сьогодні має можливості зробити курс гривні до долара будь-яким. Але за поточної політики центробанку цьогоріч знову очікується 10%-ва девальвація.
Про це в коментарі РБК-Україна сказав Віталій Шапран, екс-член Ради НБУ.
"Основна проблема в прогнозуванні курсу долара сьогодні – це невірна парадигма регулювання чи впливу на грошовий обіг в Україні, яку обрав НБУ. За підсумками минулого року нам розповідали про гнучкий курс та таргетування інфляції. Ми отримали зростання курсу долара приблизно на 11% і офіційну споживчу інфляцію 12%", – сказав він.
Як зазначив Шапран, при цьому ситуація нас знову нагородила рекордними золотовалютними резервами (на 1 січня 2025 року – 43,79 млрд доларів).
"Якщо "досягнення" НБУ повторяться у 2025 році, то зростання курсу долара до гривні та офіційна споживча інфляція будуть коливатись на рівні близько 10%", – вважає експерт.
Екс-член Ради НБУ наголосив, що перенесення девальвації на інфляцію ніколи не було в Україні стовідсотковим, але під час війни зросла залежність від імпорту.
"Тому коли ми девальвуємо гривню, ми все одно запускаємо інфляційний маховик, бо ціни реагують на девальвацію. Далі НБУ вмикає "боротьбу з інфляцією" і підвищує облікову ставку, а потім збирає через депозитні сертифікати НБУ ліквідність банків (на 3 лютого 2025 – 482 млрд гривень)", – сказав він.
На його думку, через депозитні сертифікати НБУ ми платимо потрійну ціну у вигляді: (1) зменшення прибутку НБУ, (2) зростання витрат Мінфіну на ОВДП, якими оформлюється державний борг, та (3) податкових втрат від зниженої економічної активності через погані умови кредитування.
"Потім наприкінці 2024 року в нас з’являється фіскальна влада і підвищує податки, щоб закрити фінансовий рік. Через підвищення податків, як і через девальвацію, зростають ціни", – сказав він.
Шапран вважає, що практику 2024 року, потрібно припиняти. "Ми не маємо проводити девальвацію в угоду Мінфіну, щоб він більше заробив на акцизах та податках на імпорт. Бо девальвація призводить до інфляції, через яку НБУ піднімає ставки, що негативно впливає на доходи бюджету", – сказав він.
За його словами, при міжнародних резервах 43 млрд доларів і чистих – 29 млрд "курс може бути таким, яким захоче НБУ".
"Але його поточна парадигма впливу на грошовий обіг в Україні призводить до того, що ринок тримається в постійній напрузі. Через девальвацію населення та бізнес купують іноземну валюту "про запас", бо НБУ ж не дає прогнозів курсу, чим тримає всіх в напрузі. В мирний час такі підходи на ринку працювали непогано. У воєнний час, вибачте, це не працює. Українцям і без "курсових таємниць НБУ" вистачає хвилювань. Наслідком режиму гнучкого курсу є те, що НБУ більше витрачає на інтервенції", – переконаний екс-член Ради НБУ.
На його думку, модифікація монетарного режиму та зміна підходів до курсоутворення у 2025 році автоматично зроблять привабливішими депозити в гривнях та ОВДП навіть при поточних ставках. "А от якщо змін не буде, то будемо у 2025 році спостерігати те, що і в 2024 році, з невеликими корегуваннями залежно від розвитку відносин України з США та ЄС", – додав він.
Нагадаємо, у 2024 році офіційний курс долара зріс на 10,7% до 42,03 гривень. За даними Держстату, споживча інфляція прискорилася до 12%. Уряд заклав до держбюджету на 2025 рік середній курс на рівні 45 грн/долар.
