Понад 2 мільйони підприємців зараз працюють в Україні. Попри повномасштабну війну, торік податкові надходження від фізичних осіб-підприємців зросли в більше ніж 1,5 раза порівняно з 2021 роком. Проте протягом 2024-го закрилася рекордна кількість ФОПів за останні 5 років.
Про те, скільки ФОПів відкрилося та закрилося за час війни та з якими перепонами вони стикаються, – читайте в огляді журналіста РБК-Україна Аліка Сахна.
Зміст:
-
Жінки заправляють балом
-
Чому закриваються ФОПи
-
Що є важливим для виживання ФОПів
-
Міграція бізнесу за кордон та післявоєнні перспективи
За 3 роки повномасштабної війни підприємці сплатили 126 млрд гривень податків. Сума єдиного податку, що сплачують підприємці, зростає рік до року, окрім 2022-го. Торік сума надходжень від єдиного податку перевищила в понад 1,5 раза показник 2021 року.
Жінки заправляють балом
Понад 760 тисячі фізичних осіб-підприємців (ФОП) було відкрито від початку повномасштабного вторгнення за даними Єдиного державного реєстру. Найбільше їх відкрилось у столиці, на Дніпропетровщині та Львівщині. Водночас 685 тисяч підприємців припинили свою діяльність за цей самий час.
В середньому фізичних осіб-підприємців більшає на 3-5 тисяч щомісяця, за виключенням другої половини 2024 року. Тоді, у зв’язку з анонсованим підвищенням податкового навантаження на підприємців, кількість закриттів стрімко зросла, повідомляє Opendatabot.
"Антирекорд зафіксовано у січні 2025 року, коли закрилось втричі більше ФОПів, ніж відкрилось. Ймовірно, це пов'язано зі зламом реєстрів та неможливістю офіційно припинити роботу з 19 грудня. Наразі ситуація відносно стабілізувалась, втім різниця між новими та закритими справами все ще залишається низькою", – йдеться в дослідженні.
Зазначається, що до повномасштабної війни кількість чоловіків-підприємців була або більшою, або дорівнювало кількості жінок-ФОПів, проте на другий рік війни число жінок-підприємців вперше істотно обійшли чоловіків, а у 2024 році на частку жінок взагалі припало понад 60% діючих ФОПів в Україні. Проте наприкінці року серед тих, хто планував закриватися, ті ж таки 60% заявили, що вирішили піти на такий крок після збільшення податків для ФОПів.
Чому закриваються ФОПи
Майже 210 тисяч ФОПів закрилося в Україні у 2024 році, що стало рекордним показником за останні п’ять років. У YouControl.Market проаналізували, що приріст закриттів склав понад 32% порівняно з 2023 роком. Найбільше закривалися ФОПи у сфері роздрібної торгівлі та ІТ.
Зазначається, що жовтень 2024 року став місяцем із найбільшою кількістю закриттів – понад 23 700, а у грудні цей показник склав понад 22 тис. (через злам роботи реєстрів зафіксовано дані станом на 18 грудня 2024 року включно). Закриття бізнесів розпочалося вже з січня і тривало протягом року. Так, у лютому приріст до аналогічного місяця 2023 року досяг майже 270%.
"На мою думку, збільшення податкового навантаження у 2025 році не є таким вагомим саме в сегменті ФОП, щоб стати критичним фактором для закриття ФОПів. Я вважаю, що більшість тих, хто припинив діяльність, – це підприємці, які не змогли стати конкурентоспроможними. Це природний процес ринкової саморегуляції: слабші проєкти поступаються місцем тим, хто ефективніше веде бізнес", – розповіла РБК-Україна Валерія Секісова, координаторка програми "Економічної включеності ВПО та постраждалого населення "БФ "Право на захист".
При цьому вона вважає, що з боку держави було б непогано запровадити для стартапів тимчасове звільнення від оподаткування повністю або частково. Наприклад, перший рік після реєстрації ФОП працює, але не сплачує, або мінімально сплачує податки.
"Звичайно, це вимагатиме спроможності унеможливити зловживання, коли великі бізнеси будуть намагатися оптимізувати сплату податків через відкриття ФОПів, а також налагодити систему моніторингу, щоб після визначеного пільгового терміну ФОП-стартап, починав сплачувати податки", – зауважує вона.
Що є важливим для виживання ФОПів
Валерія Секісова каже, що за останні два роки доступні грантові програми значно активізували підприємницький сегмент, збільшили кількість стартапів, мікропідприємців і навіть посилили середній бізнес. Водночас не всі ФОПи витримують конкуренцію.
"Це питання є комплексним. З одного боку, це природний ринковий процес: виживають найсильніші, найшвидші та найбільш креативні. Однак, крім об'єктивних причин, є і суб'єктивні фактори. У сфері розвитку малого та мікробізнесу питання підтримки підприємців є актуальним як ніколи. Проте фінансова допомога, яку часто розглядають як ключовий інструмент стимулювання стартапів, сама по собі не є достатньою. Ба більше, у деяких випадках вона може навіть нашкодити", – підкреслює Секісова.
Валерія Секісова вважає, що проблема закриття ФОП навіть при наявності грошей, полягає в тому, що підприємець, отримуючи кошти, часто має ентузіазм, але недостатньо компетенцій для ефективного їх використання. Відсутність належних навичок і знань призводить до того, що ресурси витрачаються неефективно, а інвестиції стають невиправданими. Таким чином, фінансування без супутньої підтримки не завжди є доцільним.
"Сучасний підхід до розвитку малого бізнесу базується на чотирьох основних елементах: навчання, консультаційна підтримка, фінансові ресурси та створення підприємницьких спільнот. Саме поєднання цих компонентів забезпечує сталий розвиток компаній і підвищує їхню конкурентоспроможність", – стверджує експерт.
Вона пояснює, що стартапам та мікропідприємствам потрібен комплексний підхід – навчання, підтримка, супровід, нарощення їхньої спроможності. За її словами, особливо важливо розвивати навички підприємців у двох напрямах:
-
Конкурентоспроможність продукту – багато підприємців виходять на ринок із продуктом, що вже має аналоги. Важливо розуміти, як зробити його кращим або унікальним, щоб знайти свого споживача.
-
Управління бізнесом – навіть якщо підприємець володіє якісним продуктом, це не означає, що він має достатні знання у фінансовому плануванні, організації бізнес-процесів та маркетингу. Без цих навичок стартап має мало шансів стати сталим і закріпитися на ринку.
Також вона наголошує, що для ефективного розвитку підприємництва в Україні необхідні також інституційні зміни. Зокрема, важливу роль відіграє державна підтримка у кількох напрямах:
-
Законодавче забезпечення – створення прозорих та сприятливих умов для ведення бізнесу.
-
Податкова політика – спрощення оподаткування для мікропідприємств, що дозволить їм зменшити витрати на адміністрування.
-
Доступ до фінансування – розширення банківських продуктів, зокрема впровадження дієвих програм мікрокредитування, яких сьогодні майже немає в Україні.
Міграція бізнесу за кордон та післявоєнні перспективи
Валерія Секісова зазначає, що перебування в іншій країні протягом трьох років уже вимагає певного рівня інтеграції. Ті, хто є активними та підприємливими, починають свій шлях інтеграції, зокрема економічної, у країнах, де вони опинилися. Вони або працевлаштовуються, або використовують свій досвід для початку підприємницької діяльності, у тому числі закривають свій ФОП в Україні.
"Наприклад, тільки в Польщі, згідно з даними Польського економічного інституту, за підсумками 2022 року 6% усіх нових компаній у Польщі були створені громадянами України. У 2023 році ця частка зросла: кожна десята нова фірма була зареєстрована українцями. У першій половині 2024 року кожен десятий новий бізнес у Польщі був заснований українцями. Це цифри в тисячах", – розповідає експерт.
При цьому Валерія Секісова сподівається, що після завершення війни в Україні на ринку суттєво посилиться конкуренція. Однак вона додає, що це залежатиме від обсягів допомоги на післявоєнне відновлення, а також від того, в якому стані перебуватиме наша економіка на той момент.
"Ми не знаємо, коли буде припинення війни, на яких умовах буде припинення війни, в якому стані наша країна прийде до цієї відмітки припинення війни. Звичайно, поствоєнна економіка – дуже складна. Звичайно, автоматичне покращення ринкової активності, економічної активності не варто очікувати, такого не відбудеться", – резюмує координаторка програми "Економічної включеності ВПО та постраждалого населення "БФ "Право на захист".
Нагадаємо, чи дозволяє закон України поєднувати роботу за сумісництвом та підприємницьку діяльність.
При підготовці матеріалу використано ексклюзивний коментар координаторки програми "Економічної включеності ВПО та постраждалого населення "БФ "Право на захист" Валерії Секісової, а також дані з сайтів Opendatabot, Єдиного державного реєстру та YouControl.
