Дорожня карта розвитку демократичних інституцій, якою Україна рухається в рамках євроінтеграційного курсу, вимагає від парламенту ухвалення нового законодавства щодо фінансування політичних партій. Та інших змін.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк під час форуму "Крізь реформи до зірок", організованому Центром політико-правових реформ та Коаліцією "Реанімаційний Пакет Реформ".
Зокрема, перегляду процедур ухвалення євроінтеграційних законів, ухвалення та імплементації закону про лобіювання, запровадження етичного кодексу народного депутата, а також зміни до закону про публічні консультації – обовʼязковість їхнього поширення на народних депутатів.
За її словами, у дорожній карті є конкретні індикатори, які стосуються діяльності Верховної Ради. Перше – питання фінансування, пов’язаного з політичними партіями. Йдеться про виборчі фонди, і про те, як привести українське законодавство у відповідність до стандартів Венеційської комісії та ОБСЄ. При цьому нардепка підкреслила – є побоювання щодо швидкого ухвалення відповідного законодавства, однак ця швидкість обґрунтована: Україна вже мала негативний досвід роботи проросійських політичних сил, і тепер вкрай важливо зробити фінансування прозорим і контрольованим.
"Ми вже маємо працюючу систему PolitData, яка дозволяє бачити витрати партій, що фінансуються з бюджету. Але ця система буде вдосконалена – прозорість і підзвітність стануть ключовими індикаторами. Робота над системним удосконаленням звітності триватиме, і Парламент планує створити більш ефективні інструменти доступу до інформації про партії", – зазначила Шуляк.
Вона додала, що на третій квартал 2027 року також заплановано не лише ухвалення, а й імплементація закону про лобіювання – надважливий крок до чесної взаємодії між парламентом, бізнесом і державою. Йдеться про створення реєстру лобістів, цифрових інструментів для відстеження ініціатив, повної відкритості – хто, з якою ідеєю, коли і до кого звертався, і яка потенційна вартість реалізації ініціативи для держави.
"Крім цього, в дорожній карті чітко виписане завдання для парламенту щодо доброчесності – зокрема ухвалення етичного кодексу народного депутата. За шість років ми цього так і не зробили, але тепер маємо чіткий стимул це змінити. Відповідні дискусії тривають, але тепер є політична воля виконати те, що давно є вимогою і міжнародних партнерів, і суспільства", – зауважила Шуляк.
Парламентарка також зазначила, що планується і перегляд процедури ухвалення євроінтеграційних законів. Сьогодні у порядку денному вони мають прапорець ЄС, але це замало. Потрібні кроки, щоб позбутися поправочного спаму і блокувань. Йдеться про створення більш ефективної законодавчої процедури, яка не дозволить політичним силам гальмувати ухвалення критично важливих рішень.
"Водночас, має бути змінений і формат звітування Кабміну у парламенті. П’ятничних виступів явно недостатньо. Має бути інша процедура, яка дасть інші результати. механізми взаємодії між урядом, парламентом і громадянами мають оновитися, щоби забезпечити реальну, а не формальну підзвітність", – наголосила Шуляк.
За її словами, 2027 рік стоїть дедлайном для внесення змін до закону про публічні консультації. Зараз обовʼязковість проведення публічних консультацій не поширюється на народних депутатів, хоча вона і була прописана у базовому законопроєкті. Зміни, пояснила Шуляк, мають стосуватися прописаної процедури консультацій із громадськістю щодо депутатських ініціатив – у тому числі альтернативних законопроєктів. Очікується створення онлайн-платформи, яка стане простором для реальних, а не формальних обговорень.
"Ми вже ведемо консультації з Мінцифрою – це буде велика платформа, на якій відбуватиметься робота між громадянами, парламентом і урядом. Ми хочемо, щоб конструктивні рішення були обов’язково враховані", – сказала Шуляк.
За її словами, окремим блоком у дорожній карті визначено завдання щодо повернення публічного управління на деокуповані території та перехід від військових адміністрацій до цивільних.
"Парламент готовий працювати 24/7, і ми це вже показуємо. Наша мета – наблизити Україну до повноцінного членства в Європейському Союзі. А Єврокомісія неодноразово визнавала: розширення ЄС – це не лише інтеграція, а й безпека та стабільність у всій Європі", – підсумувала Шуляк.
Нагадаємо, ще в 2023 році Верховна рада прийняла в першому читанні законопроект №9419-1 про відновлення фінансової звітності та державного контролю за фінансуванням політичних партій. Це рішення підтримав 291 народний депутат.
Крім того, ще тоді повідомлялося, що в Україні планують зменшити необхідний відсоток голосів виборців з 5% до 3% для отримання партією держфінансування. Це дозволить створити антикорупційний запобіжний захід і сприятиме деолігархізації процесу.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
