У нинішніх умовах війни та економічної нестабільності Україна об'єктивно не має достатніх інституційних та фінансових ресурсів для повноцінного впровадження вимог європейського екологічного мита CBAM. Але свідчень, що українська сторона веде активні перемовини з ЄС стосовно відтермінування, наразі немає.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на генерального директора "Центру Екології та Розвитку Нових технологій" Владислава Антипова.
"CBAM суттєво змінює умови доступу української продукції до європейського ринку, що особливо критично в умовах, коли ЄС став головним торговим партнером після блокади портів. Ризики для експорту сталі, чавуну та напівфабрикатів можуть призвести до зниження виробництва та втрати частини експортної виручки, що негативно вплине на економічну стабільність регіонів, де зосереджена промисловість", – попередив експерт.
Він зауважив, що CBAM створює додаткові фінансові навантаження на українських експортерів, які мають порівняно високу вуглецеємність продукції. Українські виробники не мають можливості повністю компенсувати ці витрати на відміни від європейських – це знижує їхню конкурентоспроможність і ставить під загрозу існуючі експортні контракти.
"Ми не володіємо інформацією про наявність активного офіційного діалогу між урядом України та Єврокомісією з цього питання. При цьому абсолютно очевидно, що така дискусія вкрай потрібна з урахуванням безпрецедентних умов, у яких знаходиться наша економіка. Було б логічно говорити про щонайменше тимчасове відтермінування CBAM для України – до завершення активної фази бойових дій та відновлення базових економічних інструментів і виробничих потужностей. У Регламенті CBAM, статті 30, п. 7 прямо передбачає можливість врахування форс-мажорних обставин – саме такий випадок маємо в Україні. Ми очікуємо конструктивного підходу ЄС до ситуації, яка не має аналогів серед інших країн-партнерів", – резюмував експерт.
Нагадаємо, згідно з дослідженнями, втрати без відтермінування СВАМ для України будуть колосальними – скорочення ВВП на 4,8–5%, експорту на 8%, податкових надходжень – на понад 2,8 млрд доларів лише в перший рік.
