На 2026 рік портфель публічних інвестицій сформовано із 149 проєктів на понад 200 млрд грн із фінансуванням з бюджету, МФО, грантів та приватного капіталу.
Як пише РБК-Україна, про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк.
За її словами, реалізація цих проєктів сприятиме відновленню громад, однак майбутнє залежатиме від того, чи зможе їхня відбудова перейти в стійкий економічний розвиток.
Саме тому держава зосереджується на трьох напрямах – плануванні, сучасній інфраструктурі та створенні сприятливого бізнес‑середовища.
Як зазначила Шуляк, держава нині сфокусована на трьох напрямах: стратегічному плануванні, яке відображене в Державній стратегії регіонального розвитку до 2027 року та оновлених стратегій понад 900 громад, інфраструктурі, що працює на економіку та енергонезалежність, і рішеннях для інвестора, які ухвалюються швидко та прозоро.
За оцінками Світового банку, сумарні збитки України від війни вже перевищують 500 млрд доларів, і ця цифра тільки буде зростати. Таким чином, громади мають не лише відновлюватися, а й планувати майбутнє та конкурувати за ресурси, людський капітал та інвестиції.
"В 2024 році ми внесли зміни до законодавства – до Бюджетного кодексу, відповідних постанов КМУ, й на сьогодні всі публічні інвестиції управляються за єдиним алгоритмом. Створено єдиний проєктний портфель, який включає публічні інвестиції на державному рівні, регіональному рівні та на рівні безпосередньо кожної громади", – зазначила Олена Шуляк.
Як Україна залучає інвестиції: плани та механізми
На 2026 рік, пояснила нардепка, в портфелі зафіксовані проєкти більш як на 200 млрд грн, а загальна потреба в реалізації 149 проєктів у середньостроковому горизонті оцінюється в понад 11 трлн грн.
Фінансування передбачене з чотирьох джерел: державний бюджет (зокрема, субвенції та місцеві програми), міжнародні фінансові організації – Світовий банк, ЄБРР, ЄІБ, Банк розвитку Ради Європи, гранти донорів і приватні інвестиції.
Окремо, зауважила Шуляк, працюють механізми співфінансування, зокрема, програми енергоефективності громадських будівель у форматі 70/30, що вже дають менші витрати на опалення та скорочення викидів.
Крім цього, зауважила нардепка, нещодавно ухвалене оновлене законодавство у сфері публічно‑приватного партнерства відкриває можливості для проєктів в освіті, охороні здоров’я, управлінні відходами та інших сферах.
Діють державні програми підтримки бізнесу, зокрема "5‑7‑9", а Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) отримав 1 млрд грн у 2025 році та передбачає 2 млрд грн у бюджеті‑2026 на проєкти громад.
Як зазначила Шуляк, ключем до реалізації цього є підготовлені команди на місцях: уміння працювати з грантами, інвестиціями й цифровими системами управління проєктами.
Що в пріоритеті
У пріоритеті – енергетика: відновлення потужностей, термомодернізація та розподілена генерація.
У 2025 році Європейський інвестиційний банк запускає пілот фінансування житлових програм у десяти областях, паралельно триває оновлення житлової політики в межах Ukraine Facility.
Усі проєкти мають відображатися у DREAM, що забезпечує публічність та контроль.
Будь‑який розвиток місцевої економіки неможливий без інвестицій – публічних і приватних. Публічні інвестиції створюють передумови для приватних.
"Наш курс простий: прозоре планування, сильні громади, відкритість до інвестора. Держава продовжить наповнювати портфель проєктів, розширювати механізми співфінансування та залучати МФО й приватний капітал", – резюмувала Олена Шуляк.
