Попри подолання екологічних викликів, Україна повинна буде скласти екологічний іспит для вступу в ЄС. Йдеться, зокрема, про готовність громад вміти працювати із зеленими інвестиціями, зеленими кредитами, зеленими облігаціями та зеленими закупівлями. Але для цього на місцях повинні вміти готувати такі проєкти.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голову партії "Слуга народу" Олену Шуляк.
За її словами, євроінтеграційний курс України зобовʼязує її врахувати ті екологічні тренди, які наразі максимально актуальні для ЄС. Йдеться передусім про два переходи, в яких сьогодні перебувають країни Євросоюзу.
Перший – цифровий, Україна в цьому плані демонструє досить високі темпи й показники розвитку. Другий – зелений. Ба більше, в Європейському Союзі вже чітко поставлені цілі – Європа до 2050 року повинна бути кліматично нейтральною, а до 2030 року на 55% повинні скоротитися викиди парникових газів.
"У них вже є чіткий план. І нам з нашими євроінтеграційними зобов'язаннями мало просто приймати відповідне регулювання, яке працює в Європейському Союзі. Ми повинні вже бути готовими до того, що всі ті проєкти, які паралельно запроваджуємо в громадах, що стосуються і відновлення, і розвитку, вони вже мають містити величезну складову, яка включає зелений перехід і євроінтеграцію", – зазначила Шуляк.
Вона також акцентувала, що величезний виклик, який сьогодні мають громади, повʼязаний з тим, що Європейський Союз уже активно працює із зеленими інвестиціями, зеленими кредитами, зеленими облігаціями та проводить зелені закупівлі. Саме тому в українських громадах, на місцях, повинні вміти готувати такі проекти. Отже, навіть на цьому рівні потрібні проєктні менеджери, які будуть точно знати зелену складову й працювати з різними фінансовими інструментами в цій сфері.
"Оскільки ми впритул підходимо до переговорного процесу, для нас відкриваються можливості, пов’язані з роботою структурними європейськими фондами та участю в грантових проєктах. Тому ми повинні вже зараз на місцях вміти готувати ці проєкти. Громадам замало мати просто енергоаудиторів, енергоменеджерів, людей, які вміють проводити грамотну термомодернізацію, розуміються на тому, що таке альтернативні джерела енергії. Нам потрібні ще і люди, які можуть супроводжувати зелені проєкти від самого початку до їхнього безпосередньо завершення", – констатувала Шуляк.
Водночас вона повідомила, що уряд наразі реалізує масштабну реформу, яка пов'язана з публічними інвестиціями, і вже зараз зібрано єдиний проєктний портфель усіх, які є в державі, – майже 150 проєктів на суму в понад 11 трлн грн. І надзвичайно високий відсоток цих проєктів як на регіональному, так і на місцевому рівні, пов'язаний із переробкою сміття, модернізацією енергомереж тощо. Тобто саме із зеленим відновленням, без якого Україна не зможе розвиватись на рівних із ЄС.
Тому, як наголосила Шуляк, все, що пов'язане з інженерними професіями, проєктним менеджментом, фінансовою складовою, із спеціалістами, які можуть працювати в сфері закупівлі й саме із зеленими закупівлями, сьогодні надзвичайно затребувано в кожній громаді.
"Ці люди дуже потрібні в кожній громаді – і на місцевому, і на регіональному рівні. Я думаю, що кожен очільник обласної державної адміністрації буде щасливий, коли будуть приходити такі спеціалісти. Навіть більше, я впевнена, що й наші центральні органи виконавчої влади потребують таких фахівців у тому числі", – резюмувала Шуляк.
