Боротьба на полі бою між Україною та Росією давно вже не зводиться лише до кількості озброєнь – важливу роль відіграють технічні інновації та вміння імпровізувати. У широкому матеріалі CNN аналітики описують, як обидві сторони використовують і складні високотехнологічні засоби, і прості, але ефективні рішення, інформує «Главком».
Як приклад «низькотехнологічної винахідливості» видання наводить удар по заводу вибухівки в Дзержинську: для далекого удару застосували легкомоторний літак, переобладнаний для автоматичного польоту та оснащений простою бомбою. Подібні методи систематично використовує підрозділ 14-го полку Сил спеціальних операцій України.
Водночас росіяни почали застосовувати керовані авіабомби (КАБи) з реактивним двигуном, що значно збільшило їхній бойовий радіус. За словами заступника начальника ГУР Вадима Скібіцького, бойовий радіус таких КАБів становить приблизно 200 км – це суттєво більше, ніж у плануючих авіабомб без двигуна (приблизно 80 км), які вже стали серйозною проблемою для української ППО.
CNN також відзначає швидке впровадження штучного інтелекту, робототехніки та безпілотних систем обома сторонами. Зокрема, в українському арсеналі помітним досягненням стали морські дрони, що суттєво змінили співвідношення сил на морі і стали значною проблемою для російських сил.
Інші приклади – використання легкомоторних літаків з кулеметним озброєнням для перехоплення ворожих БПЛА – демонструють, що іноді саме прості відновлені або переобладнані засоби дають оперативну перевагу.
Автори матеріалу наголошують: хоча масштабування серійного виробництва нових систем вимірюється роками, саме здатність до швидкої імпровізації часто вирішує, хто отримає перевагу саме тут і зараз. Саме тому війна перетворилася на постійне технічне змагання – від малокоштівних «франкенштейнів» до складних ракетних і дронових комплексів.
Як повідомлялося, спільний центр НАТО–Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC) і Командування Об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації (ACT) провели черговий етап випробувань інноваційного технічного рішення для захисту від керованих авіабомб на полігоні у Франції, повідомило Міністерство оборони України.
За повідомленням відомства, під час тестів за ускладнених метеоумов команди розробників перевірили роботу трьох компонентів системи: радара з новітньою сенсорною підсистемою, програмного забезпечення на основі штучного інтелекту та дрон-перехоплювача. Умовну «ворожу» ціль ідентифікували, супроводили та захопили радаром, після чого ШІ-модуль розрахував траєкторію, за якою дрон-перехоплювач відпрацював ураження.
До слова, начальник Генерального штабу сухопутних військ Франції П’єр Шил заявив, що армія його країни готова до розгортання своїх сил у межах європейських гарантій безпеки для України вже у 2026 році.
«Ми будемо готові розгорнути сили в рамках гарантій безпеки, якщо це буде необхідно для України», – заявив П'єр Шил під час слухань перед депутатами комітету з питань оборони Національної асамблеї.
