У розпорядження «Главкома» потрапили ексклюзивні світлини будинку, де жив колишній міністр енергетики і юстиції Герман Галущенко. Про це йдеться у публікації «Главкома» «Ключі передали з Росії? Таємний сховок ексміністра Галущенка у центрі Києва: Ексклюзивні фото».
Нерухомість складається з чотирьох земельних ділянок загальною площею чверть гектара. Майно розташовано в історичному місці Києва на вулиці Добровольчих батальйонів (попередня назва – вул. Панфіловців). Вказане місце відоме як Царське село.
Будинок, де жив Герман Галущенко. Вид ззовні фото отримано від джерел «Главкома»
Дві ділянки займає двоповерховий житловий будинок площею 647 «квадратів», збудований у 2005 році. Маєток огороджено чотириметровим парканом з натурального каменю та металевими елементами. На початок червня 2025 року вартість цього активу, за даними незалежного оцінщика, складала 48,48 млн грн.
Детективи НАБУ зафіксували, а прокурор зачитав у суді епізоди з життя Германа Галущенка за період липня-серпня 2025 року, які ексміністр провів у цьому маєтку:
- «Автомобіль Volkswagen Jetta під’їздить до кам’яного паркану. Із задніх пасажирських дверей виходить Герман Галущенко, одягнений у чорні штани та футболку. Він заходить через хвіртку, яку для нього відкрив водій» (22 липня).
- «За адресою домоволодіння прийшла жінка, яку ідентифіковано як Світлана Гринчук» (23 липня).
- «О 7 год. 12 хв з адреси проживання виходить Гринчук, хвіртку за неї закриває Галущенко» (24 липня).
- «З будинку виходить Галущенко і сідає на пасажирське крісло автомобіля Volkswagen Jetta на змінених номерах (13 серпня)».
Будинок Захарченка, в який вселився Герман Галущенко фото отримано від джерел «Главкома»
Як писали ЗМІ, у другій половині жовтня 2025 року Герман Галущенко раптово з’їхав із будинку ексміністра Захарченка. Однак у ніч перед обшуками (10 листопада – «Главком») чомусь переночував саме в цьому будинку. Туди ж приїхала й на той момент міністерка енергетики Світлана Гринчук. Щоправда, вона встигла залишити маєток вранці за кілька хвилин до приїзду правоохоронців.
За відомостями досудового розслідування, будинок на вулиці Добровольчих батальйонів дістався ексочільнику МВС часів Януковича Віталію Захарченку у період, коли він керував МВС. Спочатку цей будинок купила нідерландська фірма Stichting Administratiekantoor LVV (пов’язана з оточенням Захарченка) і в червні 2013 року продала іншій іноземній компанії Stichting Global Investment, яку теж контролював ексочільник МВС. Загалом, зазначена компанія сформувала своєрідний банк привабливої нерухомості у Києві та області. У 2016 році Печерський райсуд Києва арештував активи Stichting Global Investment в Україні. Пізніше арештоване майно компанії було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за фактами злочинної діяльності ексміністра внутрішніх справ Віталія Захарченка.
Будинок, де жив Герман Галущенко. Вид зсередини фото отримано від джерел «Главкома»
Рівно за рік до вторгнення РФ, у лютому 2021 році Феміда зробила два важливих кроки на вимогу слідства. Перший – заборонила нідерландській компанії Stichting Global Іnvestment відчужувати розпоряджатися та користуватися низкою нерухомості, у тому числі будинком і земельними ділянками на вулиці Добровольчих батальйонів.
Другий крок полягав у передачі арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) для здійснення заходів з управління ними. У переліку переданого майна був і маєток Захарченка, облюбований колишнім міністром Германом Галущенком.
Як повідомляв «Главком», 10 листопада Національне антикорупційне бюро України в межах розслідування корупційних схем у сфері енергетики (операція «Мідас») оголосило про підозру семи особам. Серед них:
- Тимур Міндіч – бізнесмен і співзасновник студії «Квартал-95» (фігурує на записах НАБУ під кодовим ім’ям Карлсон),
- Ігор Миронюк (Рокет) – колишній радник міністра енергетики,
- Дмитро Басов (Тенор) – виконавчий директор із безпеки компанії «Енергоатом»,
а також четверо представників так званого «бек-офісу з легалізації коштів»:
- Олександр Цукерман (Шугармен),
- Ігор Фурсенко (Рьошик),
- Леся Устименко,
- Людмила Зоріна.
Згідно з текстом підозри, Ігор Миронюк працював у зв’язці з виконавчим директором з безпеки «Енергоатома» Дмитром Басовим. Їх функціонал, як вважає слідство, зводився до використання так званої схеми «Шлагбаум», за якої контрагенти «Енергоатома» вимушено сплачували їм «відкати», щоб отримати кошти за виконані підрядні роботи. Сума неправомірної вигоди складала до 15% від вартості закупівлі.
Далі корупційні кошти Миронюк доставляв до так званого бекофісу, відкритого у центрі Києва на вулиці Володимирська, 20/1а. Приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора у Росії Андрія Деркача, обвинуваченого в Україні за державну зраду.
Співорганізаторами корупційної схеми виступили Тимур Міндіч та Олександр Цукерман, які з 13 листопада перебувають під санкціями в Україні. Обоє до оголошення підозри втекли з України.
Читайте також:
- Корупція під час війни. Чи треба нам хитати човен?
- «Мы на пороге грандиозных перемен». Досьє на Рокета – ключового фігуранта плівок НАБУ
- Міндіч і Цукерман. Санкції і маленька шпарина
- Розпаковка Че Гевари. Як влип колишній віцепрем’єр
- Сім фігурантів операції «Мідас». Досьє на кожного
