Офіс генерального прокурора прокоментував «Главкому» інформацію про можливий зв’язок справи обвинуваченого нардепа від ОПЗЖ Федора Христенка з операцією «Мідас», яку розслідують антикорупційні правоохоронні органи.
«Спростовуємо поширену в медіа та соцмережах інформацію про нібито згадування керівництва антикорупційних органів в угоді (про визнання винуватості Христенка – «Главком»), а також твердження про будь-який зв’язок із операцією «Мідас». Описані епізоди відбулися задовго до початку її розслідування», – наголосила пресслужба Офісу генпрокурора.
На прохання «Главкома» повідомити подробиці угоди про визнання винуватості, яку Христенко уклав із прокурором, в Офісі генпрокурора зауважили: будь-які дані з угоди про визнання винуватості наразі не підлягають оприлюдненню. Адже у документі містяться відомості, пов’язані з безпекою підозрюваного та питаннями національної безпеки України, уточнили у правоохоронному відомстві.
Станом на 15.30, вироку щодо нардепа Федора Христенка немає. Затвердити угоду про визнання винуватості має суд. Коли це відбудеться, поки невідомо.
Додамо, що сьогодні голова правління «Центру протидії корупції» і військовослужбовець Віталій Шабунін оприлюднив у Facebook фото доставки обвинуваченого нардепа Федора Христенка до Печерського райсуду для розгляду його справи. Шабунін висловив припущення, що з Христенка начебто «вичавлено» свідчення про «злочини» половини співробітників НАБУ і САП».
Як повідомляв «Главком», 6 вересня 2025 року стало відомо про затримання на території України затримано народного депутата України IX скликання Федора Христенка. Він перебував у розшуку за підозрою у державній зраді, вчиненій за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану та зловживанні впливом. Пізніше з’явилася інформація, що Об’єднані Арабські Емірати не екстрадували народного депутата Федора Христенка, а просто передали Службі безпеки України. Це стало можливим за політичною домовленістю на найвищому рівні. Над цим за дорученням президента Володимира Зеленського працював секретар РНБО Рустем Умєров. Далі за депутатом їздив заступник голови СБУ, начальник департаменту контррозвідки Олександр Поклад. Зрештою, Христенко вирішив «добровільно» повернутися до України.
За даними слідства, ФСБ РФ завербувала його задовго до початку повномасштабного вторгнення на територію України і він активно виконував завдання російської спецслужби. Зокрема упродовж 2020-2021 років підозрюваний народний депутат налагодив ефективний механізм впливу на керівництво одного з правоохоронних органів України, що дозволяло забезпечити збір та оперативне передавання представникам РФ необхідної інформації.
У серпні 2024 року і лютому 2025 року Федір Христенко зустрівся з російським куратором у Туреччині. Під час бесіди нардеп передав ворогу інформацію про стан та перебіг суспільно-політичних відносин в Україні; поінформував про позиції президента України, інших високопосадовців України у перемовинах з представниками інших держав щодо врегулювання війни, у тому числі в сфері надання допомоги Україні задля відсічі збройної агресії РФ.
Після початку повномасштабного вторгнення народний обранець покинув територію України, та вже звідти продовжував свою протиправну діяльність.
У липні цього року прокурори Офісу Генерального прокурора повідомили народному депутату про підозру в державній зраді, вчиненій за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану за ч. 2 ст. 28 ч. 1, ч. 2 ст. 111 та зловживанні впливом за. ч. 2 ст. 369-2 КК України. Тоді ж суд заочно обрав стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Читайте також:
- Цінний дубайський свідок. Хто такий Федір Христенко та чому його схопили саме зараз
- «Мы на пороге грандиозных перемен». Досьє на Рокета – ключового фігуранта плівок НАБУ
- Сім фігурантів операції «Мідас». Досьє на кожного
