Європейський Союз розглядає можливість залучення коштів для України через механізм спільного боргу як альтернативу «репараційному кредиту». Головною перепоною на цьому шляху залишається позиція Угорщини, проте Брюссель уже шукає юридичні лазівки, щоб нейтралізувати вето Будапешта. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Politico.
За даними дипломатичних джерел, група держав на чолі з Італією та Бельгією пропонує застосувати процедуру «посиленого співробітництва». Цей інструмент дозволяє групі країн-членів ЄС ухвалювати спільні рішення без участі всіх 27 держав блоку. Таким чином, ЄС зможе випустити спільні боргові зобов’язання для фінансової підтримки Києва, фактично ігноруючи блокування з боку Угорщини. У такому разі фінансування забезпечуватиметься лише тими країнами, які приєднаються до угоди.
Наразі пріоритетним варіантом для Євросоюзу залишається «репараційний кредит», який планували погашати за рахунок доходів від заморожених активів РФ. Однак реалізація цього плану гальмується через кілька факторів:
- Бельгія, де зосереджена найбільша частка російських активів, наразі виступає проти такої моделі через потенційні фінансові та юридичні ризики;
- адміністрація Дональда Трампа закликає європейських партнерів утриматися від використання активів РФ як застави для кредиту.
Через ці труднощі варіант зі спільним боргом стає все більш актуальним як запасний план для забезпечення фінансової стабільності України.
Як відомо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан запитував російського диктатора Володимира Путіна про реакцію РФ на рішення ЄС використати російські активи на користь України.
У літаку на шляху до Брюсселя Орбан розповів, що писав Путіну листа, де запитував про те, чи зверне увагу очільник Кремля на позицію країн, які не погоджуються з ініціативою ЄС. За словами прем'єра Угорщини, він отримав відповідь, що реакція Росії «буде сильною» і що вона врахує позицію окремо взятих країн щодо цього питання.
Нагадаємо, Банк Росії вимагає стягнути з бельгійського депозитарію Euroclear 18,1 трлн рублів або майже $230 млрд за «незаконні дії» з російськими активами. Відповідна заява надійшла до Арбітражного суду Москви.
