Минулого тижня дипломатичні зусилля навколо війни в Україні починалися з оптимізму, однак завершилися розчаруванням. Низка ініціатив канцлера Німеччини Фрідріха Мерца зіткнулася з політичними та юридичними перешкодами. Про це йдеться в колонці оглядача Deutsche Welle Дірка Еммеріха, пише «Главком».
Попри те що переговори, які відбувалися у Маямі протягом вихідних, учасники назвали «конструктивними», конкретних результатів досягнуто не було. У дипломатичних колах така формула часто означає відсутність реального прогресу. Обговорюється навіть можливість зустрічі президента Франції Емманюеля Макрона з російським диктатором Володимиром Путіним, однак практичних зрушень наразі не зафіксовано.
Оглядач зазначає, що початкові оцінки, зокрема у The New York Times, які називали Мерца новою ключовою фігурою європейської політики щодо України, виявилися передчасними. Хоча позиції Європи, США та України були узгоджені, це сталося без залучення Росії, без якої мирне врегулювання неможливе.
У колонці виокремлено три проблемні моменти:
По-перше, запропоновані Мерцом гарантії безпеки для України за зразком п'ятої статті НАТО втратили підтримку вже за кілька днів. За оцінкою автора, США розглядали їх насамперед як інструмент тиску на Київ з метою територіальних поступок, тоді як Берлін розраховував використати їх для впливу на Москву.
По-друге, ідея створення європейських багатонаціональних миротворчих сил наразі не має чіткої перспективи. Росія назвала таку місію «червоною лінією», а сам Мерц пізніше заявив, що участь бундесверу ще не визначена. США від початку не підтримували цю ініціативу.
По-третє, спроба домогтися використання заморожених у Європі російських активів для допомоги Україні не отримала підтримки на саміті ЄС. Через серйозні юридичні ризики та можливі наслідки для фінансових ринків проти виступили Бельгія, Італія та Франція.
У підсумку Україна отримає близько 90 млрд євро допомоги з фондів Європейського Союзу, а не за рахунок російських активів. Як зазначає автор колонки, це рішення могло бути ефективнішим за умов попереднього узгодження, а не після спроби діяти без альтернативного плану.
Нагадаємо, Франція і Німеччина розійшлися у думках про те, чи слід використати заморожені російськи активи для фінансування потреб України. Ця ситуація, яку вже називають «зрадою» з боку Макрона, засвідчує подальший занепад колись міцного франко-німецького тандему в Євросоюзі.
Читайте також:
- Рейтинг канцлера Німеччини Мерца значно знизився: у чому причина
- Макрон зрадив Мерца і він за це заплатить – Financial Times
