Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) у ЄС може стати одним із найсерйозніших ударів по українській промисловості у 2026 році.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву керівника Проєктного офісу гендиректора Групи "Метінвест" Олександра Водовіза.
Як він підкреслив, війна радикально змінила можливості української промисловості. "Метінвест", який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни та щороку вкладав 1 млрд доларів у модернізацію виробництва, сьогодні працює в режимі виживання.
Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а кількість працівників скоротилася з 120 тис. до 50 тис. Через лави ЗСУ пройшли понад 11 тисяч співробітників групи.
На цьому тлі ключову загрозу для експорту та економіки становить екологічне мито СВАМ, яке має запрацювати для України вже з 2026 року. Цей механізм зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів.
Для української металургії це означає додаткові витрати у розмірі 50-100 євро на кожну тонну сталі – тобто, фактично втрату конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.
Водовіз застеріг: без змін підходів ЄС СВАМ може призвести до різкого падіння експорту, зупинки виробництв і втрати робочих місць у секторі, який забезпечує критично важливі валютні надходження та до 10% ВВП країни. Частина металургійних підприємств працює за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них критичним.
Наразі "Метінвест" намагається адаптуватися до нової реальності й вивчає можливість інвестування у виробництво HBI – низьковуглецевого продукту, який може мати попит у ЄС, каже експерт. Однак такі проєкти потребують мільярдних вкладень і гарантій безпеки, яких у воєнний час український бізнес позбавлений.
Ситуацію додатково ускладнює кадрова криза. Мобілізація, міграція молоді та зупинка освітніх закладів у промислових регіонах створили брак фахівців, якого промисловість ще ніколи не відчувала. "Будівництво нової доменної печі потребує кількох тисяч спеціалістів. Сьогодні таких ресурсів в Україні просто немає", – наголосив Водовіз.
Не менш гострим залишається питання енергостійкості: обстріли енергетичної інфраструктури регулярно призводять до зупинки комбінатів і багатомільйонних збитків. Відтак компанія розвиває власну генерацію – сонячні та вітрові проєкти, резервні системи й локальні енергетичні рішення, щоб зменшити залежність від центральної мережі.
Запровадження СВАМ для України
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) передбачає запровадження з 2026 року вуглецевого мита на імпорт до ЄС таких товарів, як сталь, цемент, добрива, електроенергія, алюміній та водень.
За даними Федерації роботодавців України, у разі запровадження СВАМ для України, падіння ВВП складе 8,7 млрд доларів у 2026 році, а у 2034 – вже 11,3 млрд доларів.
Раніше стало відомо, що Єврокомісія не передбачила виняток для України у СВАМ: там заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде "мінімальним". Але ці оцінки є відірваними від реальності, адже Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і вони забезпечують близько 2% українського ВВП.
ЄС також не врахував, що 81% українського експорту сталі йде саме до Євросоюзу, тож запровадження СВАМ без винятків може різко знизити конкурентоспроможність української металургії – а вона дає 7,2% нашого ВВП.
