Росія з кінця 2021 року витратила понад $4 млрд на закупівлю іранської військової техніки для війни проти України. Як повідомляє Bloomberg, Тегеран став ключовим постачальником ракет, дронів та боєприпасів, що значно зміцнило партнерство між країнами на тлі їхнього протистояння із Заходом, передає «Главком».
За даними джерел, значна частина цих коштів – приблизно $2,7 млрд – припадає на контракти, підписані ще у жовтні 2021 року. Ці домовленості передбачали постачання сотень балістичних ракет малої дальності Fath-360, ще близько 500 інших балістичних ракет та 200 зенітних ракет для систем ППО. Крім того, Іран передав Росії мільйони патронів та снарядів, проте зазначається, що цей перелік не є вичерпним, оскільки очікується надходження додаткової техніки.
Окремий великий контракт на суму $1,75 млрд було підписано на початку 2023 року. Він стосувався не лише постачання «шахедів», а й передачі технологій, які дозволили Росії налагодити власне виробництво цих БпЛА під назвою «Герань-2». Такі закупівлі допомогли Москві компенсувати дефіцит озброєння в умовах масштабних санкцій.
Попри тісну мілітарну співпрацю та підписану у січні 2025 року угоду про стратегічне партнерство, країни досі не мають пакту про взаємну оборону. Зокрема, Москва не надала Тегерану допомоги під час ударів США та Ізраїлю по Ірану минулого року. Паралельно з військовим вектором сторони розвивають економічні зв'язки: Росія будує новий торговельний маршрут через Іран до Індії та посилює фінансове співробітництво, намагаючись мінімізувати вплив міжнародної ізоляції.
Як відомо, українські фахівці вже досліджують перші зразки БПЛА «Герань-5», які ворог почав застосовувати під час комбінованих атак на початку року. Цей апарат суттєво відрізняється від звичних «мопедів» (Герань-2/Shahed-136) як за габаритами, так і за аеродинамічною схемою, що свідчить про спроби РФ підвищити швидкість та ефективність своїх ударних засобів.
Новий безпілотник значно більший за своїх попередників. Його довжина становить близько 6 метрів, а розмах крил – до 5,5 метра. На відміну від дельтоподібного крила «шахедів», цей апарат виконаний за нормальною аеродинамічною схемою.
До слова, понад половина підприємств російського концерну з виробництва бронетехніки «Уралвагонзавод» досі не перебуває під санкціями західних партнерів і продовжує працювати без обмежень.
Проєкт ГУР МО War&Sanctions визначив 41 підприємство «Уралвагонзаводу», що входить до складу російської державної корпорації Ростех і є ключовим виробником бронетехніки для армії РФ.
