Минулого року команда столичного музею російського письменника Михайла Булгакова почала працювати над оновленням експозиції, у лютому 2024-го її презентували відвідувачам. Це вже історія не про Булгакова та романтизовану радянською інтелігенцією 1970-1990 років «Білу гвардію», а про українців, киян у двох пов’язаних війнах – початку ХХ ст. і нинішньої, початку ХХІ-го. «Главком» побував на екскурсії і дізнався, що ж змінилося в музеї.
На другому поверсі музею, де жили Булгакови, нещодавно відкрилася нова виставка, названа цитатою з есе письменника «Київ-місто»: «…І раптово, і грізно настала історія». Зараз музей працює у режимі виставок, займається моніторингом суспільного запиту, доки не буде остаточно визначено, якою буде нова постійна експозиція.
«Коли ми піднімаємося сходами, то на стінах бачимо образи тих, хто брав участь у перших визвольних змаганнях: тут і німці, і вояки армії УНР, і гетьман Скоропадський. Віртуально вриваються до квартири червоні – і руйнують звичний світ. Квіти виростають з крові їхніх жертв та ллються у передпокій квартири», – пояснює образи історикиня і провідна наукова співробітниця музею Ганна Путова.
Музейники наголошують: нинішня виставка присвячена визвольним змаганням 1917-1921 років. Родина Булгакових, яка в цей час жила у Києві, природно, опинилася у вирі подій. Музей розповідає історію київської сім’ї, нерозривно пов’язану з усіма політичними перипетіями, свідками яких вона стала. Контекст часу тут особливо важливий, на ньому і зосереджена увага оповідача та екскурсанта.
Приклади агітації та урядових оголошень 1917 року фото: glavcom.ua
Нагадаємо, Український інститут національної пам’яті визнав Михайла Булгакова символом російської імперської політики та оприлюднив фаховий висновок щодо належності об’єктів, присвячених російському письменнику до символіки російської імперської політик. Експертна комісія вважає, що подальше перебування у публічному просторі пам'ятників або пам'ятних знаків письменника є російською пропагандою.
Михайло Булгаков упереджено й виразно негативно ставився до всього українського – українців, їхньої мови, культури, права на власну державу тощо, а його творчість безпосередньо пов'язана з глорифікацією російської імперської політики та неприхованою українофобією.
Водночас Український інститут національної памʼяті наголосив, що визнання Булгакова українофобом та символом російської імперської політики ще не означає, що в Києві потрібно закрити його музей та заборонити його твори.
До слова, петиція про демонтаж дошки+пам'ятника письменнику Михайлу Булгакову, а також перейменування музею на його честь набрала необхідну кількість голосів.
Раніше повідомлялося, що активісти зняли з фасаду корпусу Інституту філології КНУ імені Шевченка меморіальну дошку, присвячену російському письменнику Михайлу Булгакову.
Читайте також: «Нехороша квартира». Яка доля чекає на музей Булгакова?
