Європейська редакція видання Politico наголошує, що глобальні саміти зі штучного інтелекту, які починалися як майданчик для серйозної розмови про безпеку технологій, поступово перетворилися на міжнародний торговельний ярмарок. Цьогорічна зустріч у Нью-Делі, яка зібрала вже 35 000 учасників, наочно демонструє цю трансформацію: питання контролю над ризиками ШІ відійшли на другий план, а на авансцену вийшли інвестиційні угоди та боротьба за технологічне лідерство. Країни-учасниці більше не шукають спільних підходів до регулювання — натомість кожна просуває власні економічні інтереси, перетворюючи саміт на арену геополітичного змагання між США, Китаєм та Європою.
Учасників зустрічі в Нью-Делі більше не хвилює, як контролювати ризики ШІ – вони намагаються з'ясувати, хто може виграти від впровадження цієї технології, пише європейська редакція видання Politico.
Все почалося з елітної політичної розмови в англійському заміському будинку про те, як приборкати найпотужнішу технологію цього покоління. Тепер – це радше ярмарок ділових угод в індійському мегаполісі.
Щорічний глобальний саміт зі штучного інтелекту, який проходить цього тижня в Нью-Делі, менш ніж за три роки виріс із 150 до 35 000 делегатів. Як зауважує Politico, у процесі первісна мета саміту – глобальна розмова для узгодження заходів безпеки, щоб тримати технологію ШІ під контролем – відійшла на другий план.
На перший погляд, зазначає видання, індійські організатори цьогорічного заходу враховують окремі аспекти безпеки ШІ, принаймні якщо судити з гучних гасел на вуличних білбордах по всьому місту. Але остаточна декларація саміту, яку мають узгодити наприкінці цього тижня, не міститиме слова "безпека", згідно з проєктом тексту. Після того як на перших двох самітах розглядалися катастрофічні ризики для людства, зокрема такі загрози, як втрата робочих місць і шкода навколишньому середовищу, Індія змістила акцент на практичне застосування та укладення угод.
З огляду на прихильність Білого дому до технологічних компаній, краще розуміння того, як технологія змінить світову економіку, та складніше геополітичне середовище, дискусії в Нью-Делі свідчать про різку зміну: світова еліта вже не зациклюється на тому, як контролювати ризики ШІ, а намагається з'ясувати, хто може від цього виграти.
"Саміт відображає те, як змінилася глобальна дискусія про штучний інтелект – від вузької орієнтації на безпеку до ширшого прагнення впливу", – пояснив директор з питань технологічної політики в Інституті глобальних змін Тоні Блера Якоб Мокандер. Видання зауважило, що Інститут Тоні Блера – аналітичний центр, який сформував політику уряду Великої Британії в галузі штучного інтелекту.
Як зазначає Politico, для тих, хто перебуває в індійській столиці, ця зустріч стане майданчиком, де кожен зможе представити своє бачення майбутнього, заснованого на штучному інтелекті, не відповідаючи на складні питання про те, як забезпечити безпечне впровадження стрімких технологічних досягнень у сфері ШІ
Виконавчий директор групи з цифрових прав EDRi Ембер Сінха назвав безпеку "відсунутим на другий план питанням", і зазначив, що така зміна вже була помітна на попередньому саміті в Парижі. Перехід до інвестицій він описав як "те, що ми бачили в Парижі минулого року, і те, що, ще більш різко, ми бачимо зараз".
Інші учасники були менш песимістичними. "Можна сприймати це негативно, тобто сказати: дискусія про довіру та безпеку, як і дискусія про відкритий код, ведеться у кулуарах, вона є маргінальною і перебуває на периферії", – пояснив Марк Сурман, президент Mozilla Foundation, яка виступає за відкритий інтернет і надійний штучний інтелект. "З іншого боку, я думаю, що те, що сталося, є настільки великим, що дискусія розпалася на різні частини", – зазначив він.
Хоча на сцені очікуються провідні підприємці, зокрема генеральний директор OpenAI Сем Альтман, очільник Google DeepMind Деміс Хассабіс та генеральний директор Mistral Артур Менш, політична підтримка неоднозначна. Президент Франції Еммануель Макрон прибуває з високопоставленою делегацією, але такі країни, як Велика Британія, США та Німеччина, представлені на нижчому рівні.
Кожна країна – сама за себе
На минулорічній зустрічі в Парижі Велика Британія, первісний організатор саміту, відмовилася підписати підсумкову декларацію, частково через те, що вона значно відходила від безпекових цілей. Цьогоріч Велика Британія долучилася до атмосфери торговельної виставки.
Делегація на чолі з міністром Великої Британії з питань штучного інтелекту Канішкою Нараяном і віцепрем'єр-міністром Девідом Ламмі просуватиме Велику Британію як місце для талантів та інвестицій. "Бізнес-лідери, які приєднаються до нас в Індії, вибудують конкретні партнерські відносини та забезпечать інвестиції, які відкриють можливості для працюючих людей у Великій Британії, Індії та в усьому світі", – заявив Ламмі.
Тим часом США прибули до Нью-Делі, щоб просувати у світі свій штучний інтелект через програму AI Exports Program – офіційну політику адміністрації, спрямовану на "розширення американського лідерства в галузі штучного інтелекту та зменшення міжнародної залежності від технологій штучного інтелекту", що відображає її погляд на штучний інтелект як на конкуренцію між американськими та китайськими компаніями.
Адміністрація Трампа "значною мірою зосереджена на сприянні успіху штучного інтелекту в усьому світі. Тож це важлива можливість і вагомий сигнал для уряду США", – заявив заступник міністра торгівлі США Вільям Кіммітт на заході у Вашингтоні цього місяця.
Як зазначає Politico, американські компанії, зокрема OpenAI, Anthropic і Meta, цього тижня оголошують про інвестиції в Індію на мільярди доларів, випереджаючи китайські компанії, оскільки Пекін відправляє лише невелику делегацію: захід збігається з китайським Новим роком.
Американську делегацію очолює директор з питань технологічної політики Білого дому Майкл Краціос, тоді як віцепрезидент Джей Ді Венс очолював останній саміт у Парижі. В четвер світові лідери, включно з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді, Макроном та президентом Бразилії Луїсом Інасіо Лулу да Сілвою, зустрічаються в Нью-Делі, проте президент Дональд Трамп перебуває у Вашингтоні, щоб провести перше засідання своєї Ради миру.
Цей "конфлікт" у розкладах, як зазначає Politico, вже змусив колишнього прем'єр-міністра Великої Британії Тоні Блера відмовитися від поїздки до Індії, де він мав виступити з промовою. Його аналітичний центр Інститут Тоні Блера тепер має у своєму складі колишнього прем'єр-міністра Великої Британії Ріші Сунака (радника Microsoft і Anthropic) та колишнього міністра фінансів Великої Британії Джорджа Осборна (керівного директора OpenAI).
Тим часом ЄС хоче як продемонструвати свою позицію глобального регулятора, так і показати, що він відкритий до залучення інвестицій. Ця напруга була очевидною в останні місяці, коли влада ЄС впровадила флагманський закон про ШІ, водночас пом’якшивши положення щодо безпеки за допомогою "пакета спрощень" після скарг європейських компаній на те, що закон є надто обтяжливим.
Очільниця технологічного відділу ЄС Хенна Вірккунен, представниця Комісії на саміті, "підкреслить прагнення ЄС прискорити впровадження ШІ, масштабувати інновації та співпрацювати з надійними партнерами, такими як Індія, щоб забезпечити, аби ШІ залишався орієнтованим на людину, безпечним і узгодженим з демократичними цінностями", – заявив технологічний департамент Комісії напередодні заходу.
Дехто стверджує, що ЄС може отримати підтримку на саміті за свою модель управління, за якою компанії проводять добровільні оцінки, зокрема разом із країнами-господарями. Регуляторний підхід уряду Моді був "м'яким", пояснив Сінха з EDRi, і напередодні саміту Індія оголосила про керівні принципи управління ШІ, які зосереджуються на саморегулюванні компаній.
Індійські політики могли б взяти за приклад Брюссельський кодекс практики – добровільні рекомендації щодо того, як компанії мають подавати оцінки ризиків. "Але я не бачу багато спільного, крім цього", – зазначив Сінха.
Від Делі до Давосу?
На початку тижня, зазначає Politico, десятки тисяч учасників провели щонайменше частину понеділка, оглядаючи конференц-центр Bharat Mandapam, збудований для саміту G20 в Індії у 2023 році, та прилеглу виставкову площу у 70 000 квадратних метрів. Деякі учасники зіштовхувалися з довгими чергами на вхід, а інші скаржилися на проблеми з трафіком та перебої в роботі аеропорту.
Окрім заплутаної логістики, виникали питання щодо майбутнього самої серії самітів, враховуючи, наскільки вони відійшли від своїх витоків. Дехто стверджує, що дискусії про безпеку можуть почати відбуватися на інших майданчиках. "Серія самітів, яка перетворюється на дедалі глобальніший торговельний ярмарок, перенесе рішення щодо глобального управління штучним інтелектом на інші форуми", – зазначив Мокандер з Інституту Тоні Блера.
Але Сурман з Mozilla стверджує, що масштаб заходу насправді дає змогу альтернативним технологічним гравцями із "середніх держав", про які згадував канадський прем'єр-міністр Марк Карні у своїй антитрампівській промові в Давосі, знайти один одного. Це може дати людям вибір, що виходить за межі основних інструментів у галузі, де домінують найбільші технологічні гравці з Америки.
З огляду на те, зауважує Politico, що наступний саміт, ймовірно, відбудеться у Швейцарії, доречно порівняти його зі Всесвітнім економічним форумом у Давосі – політичним і діловим вихором, що визначає напрямок політики, але широко критикується як місце для розмов світової еліти. Іншою потенційною моделлю є серія глобальних кліматичних самітів ООН, відомих як COP, які щороку проводяться в різних країнах.
"Ми повинні вибрати, чи хочемо ми рухатися у бік моделі COP, із поступовим формуванням корпусу текстів, чи у напрямку моделі G7, де одна країна щороку встановлює свої пріоритети", – зазначив Мартін Тісне, колишній представник французького уряду на саміті з питань штучного інтелекту в Парижі. "Особисто я вважаю, що інституціоналізація (як у випадку з COP) є дуже гарною ідеєю для вирішення проблеми фрагментації управління штучним інтелектом на глобальному рівні", – заявив він.
"Передаючи естафету з року в рік, підтримуючи одне одного і сприяючи злагодженій роботі замість фрагментації в глобальному управлінні та інфраструктурі ШІ, формується альянс, і було б чудово, якби Швейцарія взяла на себе цю місію в 2027 році", – вважає Тісне.
Джерело: Politico
