Сьогодні українське небо затягнуло глибокою тугою. Відійшов у вічність Патріарх Філарет – людина-скеля, людина-епоха, чиє життя стало живим втіленням нашої багатовікової боротьби за духовну свободу.
Ми з вами маємо розуміти одну засадничу річ: постать Святійшого – це не просто сторінка церковної історії. Це фундамент нашої державної незалежності. Бо не може бути вільної держави без вільної душі, без своєї рідної Церкви, де молитва лунає мовою батьків, мовою землі, що нас зростила.
Патріарх Філарет був тим сіячем, який у найважчі часи зневіри не побоявся вийти на ниву і кинути зерно надії. Він знав: правда – вона як сонце, її не закрити руками. Саме його залізна воля та незламна віра стали тим дороговказом, що привів нас до омріяного Томосу, до визнання нашої духовної самостійності в усьому православному світі.
Кажуть, що кожна людина – це цілий всесвіт. Всесвіт Патріарха був наповнений безмежною любов’ю до України. Він вчив нас бути господарями на своїй землі, вчив гідності та єдності.
Сьогодні ми схиляємо голови в глибокій скорботі. Мої щирі співчуття родині, близьким та всій повноті українського православ’я. Це велика втрата, але водночас – це момент істини, коли ми маємо ще міцніше триматися нашого коріння.
Його земний шлях завершився, але справа його – невмируща. Вірю, що Господь прийме його світлу душу в оселях праведних.
Вічна пам’ять Великому Патріарху.
Читайте також:
- Помер Патріарх Філарет. Маловідомі факти, знакові цитати та роль в історії
- Сповідь Патріарха. Про дитинство, щасливі роки у Москві, КДБ і велику Українську церкву
- Філарет проти Епіфанія. Як Священний Синод гасив пожежу
- Патріарх Філарет: Епіфаній – помилка моя велика, але не головна…
- Відмовився від евакуації на початку великої війни. Маловідомий факт про патріарха Філарета
