Головне управління розвідки здобуло документи, в яких Росія визначає підземні об'єкти під Урядовим кварталом Києва на глибині понад 95 метрів як потенційні цілі для ударів. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на допис президента Зеленського. Defense Express проаналізував, чи здатна Росія пробити таку товщу ґрунту конвенційною зброєю.
Що Росія планує вразити
Фахівці Головного управління розвідки Міноборони здобули документи, в яких Росія визначає так звані «центри ухвалення рішень» у Києві як мішені для нових ракетно-дронових ударів. Серед об'єктів – будівлі органів центральної влади та військові пункти управління. На отриманих файлах зафіксовані підземні захищені приміщення в центрі столиці на глибині 95,5 метра, одне з яких – безпосередньо під Урядовим кварталом.
Попри гучні погрози, вразити об'єкти на такій глибині надзвичайно складно навіть для найрозвиненіших армій світу – і Росія тут не виняток.
Що може найпотужніша протибункерна бомба США
Для порівняння: найпотужніша у світі протибункерна авіабомба GBU-57 Massive Ordnance Penetrator пробиває лише 60 метрів ґрунту – і це за умови скидання з великої висоти стратегічним бомбардувальником B-2, єдиним її носієм. При загальній вазі 13,2 тонни бойова частина становить лише 2,7 тонни – 20% маси. Решта – надміцний сталевий корпус-пенетратор.
GBU-57 під час скидання з B-2 Фото з відкритих джерел
Навіть ця зброя, яка не має аналогів у світі, до позначки 95 метрів не дістає. Американський досвід підтвердив це наочно: під час спроб знищити іранські підземні ядерні об'єкти поширені протибункерні бомби виявилися здатні хіба завалити входи.
Що є в арсеналі РФ
Росія не має ані стратегічних бомбардувальників класу B-2, ані бомб, схожих на GBU-57. Найпотужніший відомий авіаційний засіб у її арсеналі – КАБ-1500Л-Пр – здатна заглибитися на 10–20 метрів. Але застосування цієї бомби потребує присутності літака безпосередньо над столицею – що нині для Росії виключено.
Єдиний реальний конвенційний варіант – бетонобійні бойові частини до двох типів ракет:
- 9М723 – ракета оперативно-тактичного комплексу «Іскандер»;
- Х-47М2 «Кинджал» – аеробалістична гіперзвукова ракета.
За наявними даними, обидві мають бойову частину на основі авіабомби БетАБ-500У з можливістю проникнення на 3–5 метрів ґрунту. Порівняно із захищеними об'єктами на глибині 95 метрів – це в двадцять разів менше. Питання точності наведення далекобійної зброї РФ – окрема і не менш суттєва проблема. Але навіть якщо відкинути її – конвенційних засобів для ураження таких об'єктів у Росії немає.
Метро захищає краще за багато укриттів
Той самий висновок стосується й станцій київського метрополітену глибокого та середнього залягання: вони також недосяжні для ударів бетонобійними бойовими частинами балістичних і аеробалістичних ракет. Кияни, які спускаються у підземку під час тривог, перебувають під захистом, що реально відповідає технічним можливостям ворожого арсеналу.
Нагадаємо, «Главком» детально описував характеристики «Іскандерів», «Калібрів» та «Кинджалів» – основних ракет, якими Росія обстрілює Україну. Стартова маса ракети 9М723 становить 3 800 кг, маса бойової частини – 480 кг.
До слова, Росія вже не вперше залякує Україну ударами по «центрах ухвалення рішень». У травні 2025 року пропагандистські ЗМІ поширювали інформацію про нібито наказ Путіна визначити цілі у Києві для удару ракетою «Орєшнік».
Читайте також:
- Росія готує нові удари по Україні: оприлюднено документ із потенційними цілями
- Росія оснащує «шахеди» РЕБ і відновила їх керування з Білорусі
