В Бельгії депозитарій Euroclear, де знаходиться більша частина заморожених активів Росії, виправдав свій спротив конфіскації грошей РФ тим, що нібито боїться дій Кремля у відповідь.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Financial Times.
Зокрема генеральний директор Euroclear Валері Урбен написала листа до президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн та президента Європейської ради Антоніу Кошти. В листі Урбен заявила про нібито "ризики" запропонованого Європою "репараційного кредиту".
Урбен зазначила, що надання Україні допомоги із прямим залученням заморожених активів Росії нібито буде сприйнято світом, як "конфіскація" – особливо, мовляв, у країнах за межами Євросоюзу.
Таким чином, на її думку, прецедент нібито може "налякати" інвесторів, які вкладають кошти у європейський державний борг, в тому числі суверенні фонди та центробанки інших держав (конкретних прикладів Урбен не навела). Мовляв, це буде розглядатися, як нібито порушення верховенства права.
Також у листі сказано, що зобов'язання інвестувати активи РФ у спеціальні безвідсоткові боргові інструменти нібито гарантовано призведе до неназваних "контрзаходів" з боку Росії. Урбен заявляє, що побоюється так званих "юридичних позовів" з боку Кремля, від яких Euroclear повинен бути захищений.
Тому бельгійський депозитарій вимагає безумовних гарантій покриття ризиків до моменту, поки існує "юридична відповідальність". Під цим Урбен розуміє "ризики з боку Росії" та неназваних інших держав, проблеми ліквідності, а також неназвані "інші ризики".
Зазначимо, фон дер Ляєн 26 листопада повідомила, що Європейський Союз найближчими днями представить законодавчу пропозицію, яка дозволить використовувати заморожені активи Росії для надання Україні репараційного кредиту в розмірі 140 млрд євро. Можливо, саме це стривожило депозитарій, який всіма силами пручається вилученню активів РФ.
Водночас європейські країни розробляють "план Б". Він потрібен на випадок, якщо вони не зможуть домовитися про використання заморожених активів Росії для надання репараційного кредиту Україні.
На заморожені активи Росії, до речі, спробували "накласти лапу" Сполучені Штати. За так званим "мирним планом", розробленим в Кремлі та переданим Вашингтону, 100 мільярдів вкладалися у відбудову України з 50% прибутку на користь США, а решта грошей вкладалася у спільний інвестфонд Штатів та Росії. Це обурило Європу та Україну, тому цей пункт з обговорення можливої мирної угоди було взагалі викинуто.
