Найбільший дефіцит кадрів в Україні серед кваліфікованих робітників. Це такі професії, як швачка, електромонтер з ремонту електроустаткування, сантехнік, електрик, монтер колії, слюсар аварійно-відновлювальних робіт, зварник, електрогазозварник, автослюсар тощо.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповіла директор Державної служби зайнятості Юлії Жовтяк.
"Сьогодні ситуація на ринку праці залишається складною. До повномасштабного вторгнення на ринку була нестача вакансій, наразі – проблема дефіциту кадрів. Тобто зараз час працівника", – сказала вона.
За її словами, практично в усіх видах економічної діяльності є дефіцит кадрів. "І ми очікуємо подальший ріст конкуренції за працівників: збереження кадрів, пошук нових", – додала чиновниця.
За оцінкою Держслужби зайнятості, найбільші складності з укомплектуванням вакансій виникають у сфері транспорту, на будівництві, переробній промисловості.
"Вочевидь, у період післявоєнного відновлення ситуація загостриться. Вже зараз Міністерство економіки оцінює дефіцит робочої сили у найближчі десять років на рівні 4,5 млн людей", – повідомила Жовтяк.
Не тільки війна
Директор Державної служби зайнятості зазначила, що аналогічна тенденція була і до повномасштабного вторгнення.
"Це так зване структурне безробіття. Але воно загострилося з початком війни. Так, після тимчасової окупації Росією територій Донецької та Луганської областей значна частина місцевих жителів, серед яких багато працівників шахт, виїхали в інші регіони країни, де просто немає потреби в таких спеціалістах.
На її думку, причиною структурного безробіття є те, що Україна багато років не популяризувала ці робітничі професії. Вони роками вважалися непрестижними, низькооплачуваними.
"Нещодавно спілкувалась зі спільнотою дизайнерів. І вони говорять, що українці не хочуть працювати, наприклад, швачками. Це відбувається через упевненість, що в цій сфері платять дуже невеликі гроші. Насправді реальні зарплати швачок набагато вищі. А, наприклад, електрозварникам пропонують зарплату до 100 тисяч гривень, а операторам верстатів з числовим програмним управлінням – до 120 тисяч гривень на місяць", – розповіла Жовтяк.
За її словами, після війни буде відновлення економіки та відбудова територій, зокрема після деокупації.
"Отже ми потребуватимемо людей насамперед у сфері будівництва та відновлення житла, відновлення енергетичної інфраструктури, водопостачання, газопостачання. Також потребуватиме розвитку сфера охорони здоров’я. Зростатиме потреба у молодшому медичному персоналі, а також працівниках соціальної сфери", – сказала вона.
Нагадаємо, заступниця міністра економіки Тетяна Бережна що через війну, виїзд українців за кордон та внутрішню міграцію в державі існує кадровий дефіцит та структурне безробіття. Якщо у 2021 році офіційний ринок праці нараховував 11,5 мільйона працівників, то у 2023 році ця цифра зменшилася до 9 мільйонів офіційно працевлаштованих.
За попередніми розрахунками, для того, щоб забезпечити щорічне зростання ВПП до 2030 року на 7%, Україні потрібно 4,5 мільйона працівників додатково, повідомила Бережна.
