До 1 кварталу 2026 року в Україні створять єдину електронну систему, яка автоматично формуватиме і регулюватиме всю інформацію щодо дозволів, ліцензій, необхідних погоджень, якими зобовʼязаний користуватися будь-який бізнес в Україні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олени Шуляк.
Крім цього, планується скоротити кількість перевірок, які зобовʼязаний проходити бізнес – завдяки запровадженню відповідного страхового полісу.
Без цього Україна не зможе продовжувати отримувати фінансування за програмою Ukraine Facility від ЄС. Створення і запуск цих сервісів повинне покращити неефективне для бізнесу регуляторне середовище і є одним з 150 індикаторів Ukraine Facility, виконання якого приносить державі у середньому 450 млн євро.
Вона наголосила, що Україна вже почала отримувати перші транші коштів, які ЄС нагадає Україні в рамках програми Ukraine Facility. Йдеться фінансування у розмірі 50 млрд євро, які надходитимуть в Україну до 2027 року. В обмін на ці кошти ми маємо провести ряд структурних реформ, які по суті є євроінтеграційними кроками для України. Загалом, пояснила Шуляк, йдеться про 150 індикаторів, виконання кожного з яких приносить державі 450 млн євро.
Одним важливих модулів Ukraine Facility є покращення бізнес-середовища в Україні, одним з проблемних моментів якого неефективне регуляторне середовище, яке заважає повноцінній роботі бізнесу. Відтак, його спрощення, за словами Шуляк – обовʼязкова умова, без якої Україна не зможе надалі отримувати кошти по програмі Ukraine Facility.
"Ми вже почали виконувати індикатори програми, відповідно, вже почали отримувати перші кошти. Наразі, законопроєкти, які означають запуск по виконанню того чи іншого індикатора, потрапляють у порядок денний Верховної ради першочергово і приорітетно. Так само вони і ухвалюються – як євроінтеграційні", – наголосила Шуляк.
Вона зауважила, що недосконале регуляторне поле, яке заважає бізнесу працювати – це більше ніж 100 регуляторних механізмів на кшталт ліцензій, дозволів, погоджувальних документів тощо.
Відтак, щоб спростити субʼєктам підприємництва процес їх отримання, Україна до 1 кварталу 2026 року зобовʼязана створити відповідну цифрову платформу, яка буде регулювати і формувати всю інформацію стосовно необхідних дозволів, ліцензій, погоджень тощо, якими на сьогодні користується бізнес. Ще один надважливий крок щодо спрощення – скорочення перевірок бізнесу.
"Кожен бізнес знає, які сім кіл пекла потрібно пройти, щоб отримати право працювати. Ці перевірки різні – починаючи від державної служби України з питань праці, закінчуючи ДСНС. Вони можуть відбуватися безперервно, що по факту заважає бізнесу працювати і, відповідно, не сприяє надходженню коштів у бюджет у вигляді податків. Європейська практика щодо цього – уніфікований, спрощений процес. Тим же шляхом підемо і ми – кількість перевірок і їх тривалість буде суттєво скорочена завдяки спеціальному страховому полісу. Його наявність означатиме, що до вас з перевіркою ніхто не прийде, оскільки у вас всі ризики застраховані", – повідомила Шуляк.
Вона додала, що реалізацією цих проєктів займатиметься Міністерство цифрової трансформації і з цим завданням відомство точно справиться.
"Загалом, до 2026 року Мінцифри ставить за мету всі публічні послуги, які ми отримуємо від держави, перевести у цифровий формат. Це їх мета і я в них вірю", – резюмувала парламентарка.
Нагадаємо, до 2027 року в Україні планують створити інвестиційний фонд на 16 мільярдів євро для підтримки громад і бізнесу, що зазнали збитків через війну. Фонд буде наповнюватися коштами міжнародних фінансових інституцій і стане частиною програми Ukraine Facility.
Фонд буде фінансуватися за участі міжнародних та європейських фінансових інституцій, таких як Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Банк розвитку Ради Європи та Світовий банк.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
