В Росії церква це союз офіцерів кгб-фсб і діячів певного культу, — військовий капелан Автор: Любава Лисичкіна 10:22 Сьогодні
Хто не здатен тримати зброю, немічний чи нездоровий має допомагати іншими способами – постійно донатити на ЗСУ. А головне – молитися! У державі, яка воює, молитва – це зброя!
Про отця Михайла та про його думку розповіли у дописі у соцмережі
Отець Михайло (55 років) – військовий капелан 40 бригади тактичної авіації «Привид Києва» нещодавно повернувся з передової. Він 7 місяців виконував завдання на Східному напрямку нашої оборони. З 2023 року – в лавах Повітряних Сил. Родом з Івано-Франківщини. Тривалий час служить у парафії на Київщині.
“Військовий капелан – це перший психолог на фронті. Іноді просто потрібно обійняти людину і підтримати її розмовою, зрозуміти, що його тривожить. Він допомагає людині знайти в собі віру. Адже віра – це стрижень, навколо якого розвиваються інші позитивні якості людини, стійкість, мораль і сила”, – так вважає отець Михайло.
Він бачив чимало неймовірного на фронті. Зокрема, говорить, що як військові почали заходити на певні позиції на 60-80 днів, щоб мінімізувати втрати під час пересувань між позиціями, які ворог обстрілював нещадно, то сильно втомлювалися. Один чоловік, повертаючись назад через річку, знесилений впав у воду і міг захлинутися під вагою екіпірування та зброї. Він не мав сил встати. Але побратими побачили і вчасно підняли його. В такі миті злагодженість і координація дій підрозділу дозволяє врятувати життя. Інша кумедна історія трапилася з чоловіком, який зрізав собі молоду берізку і завжди носив із собою. Побратими дивувалися і жартували. Але під час чергової вилазки його на швидкості атакував FPV-дрон, і він не схибив, збив його цією берізкою, а сам не постраждав.
“В росії церква практично не є церквою: ні по духу, ні по канонам, ні по життю. Це своєрідний союз офіцерів кгб-фсб і діячів певного культу. Вони кажуть, що “ми – братній народ” і тут же благословляють цю “братовбивчу” війну, насилля, бомби і ракети. Це страшенний гріх для справжнього християнина! І навпаки, справжній християни знає, коли на його землю напав ворог, його родині загрожує чисте зло, винищення, то він має повне право взяти в руки зброю і захищатися. Як роблять наші славні воїни!”, – пояснює капелан.
За словами отця Михайла, війна – це величезний стрес і виснаження. Але справжні захисники йдуть на війну свідомо, бо розуміють: нема сьогодні вибору, ця війна – на виживання. Як людина, яка понад півроку відбула на передовій, він говорить, що про втому значно більше говорять у відносно мирних містах і селах України, ніж на передовій. 
Вперше, отець Михайло цю фразу про втому почув в черзі на базарі від продавчині, яка бідкалася: “Коли вже все скінчиться!”
“Раз втомилися, то покинемо все і підемо по хатах? Ні! Бо ворог тільки цього і чекає. Тоді наші втрати будуть незрівнянно більшими, бо нелюди прийдуть в кожен дім і дістануть кожного, хто не хоче захищатися. Лише разом, лише об’єднавшись у силі і вірі, відкинувши сумніви, маємо продовжити боротьбу за Україну і перемогти”, – переконаний капелан.
На його думку, якщо воюватиме 10% українців, то війна може тривати ще довго і тяжко, якщо 90% стане до оборони, то ми набагато швидше можна здолати ворога. До слова, від графічного дизайну до командування FPV-відділення – історія захисника, яка надихає.
Великий Київ у Google News
підписатися
