ЗМІСТ:
- Куп'янський, Торецький та Курахівський напрямки
- Покровськ
- Курська область
Українська армія почала обережні контратаки на двох важливих для Росії ділянках фронту. Місцями Силам оборони вдалось досягнути тактичного успіху і збити плани Москви. Ситуація для України все ще є дуже складною і перспектива стратегічного перелому наразі не проглядається. Однак вперше з літа минулого року динаміка руху росіян впала.
Після захоплення окупантами Великої Новосілки, просування в Часовому Яру та перетину річки Чорний Жеребець на Лиманському напрямку кардинальних зрушень на цих ділянках за останні тижні в них не було. Однак Покровський, Торецький, Куп'янський та Новопавлівський (він же Курахівський та Костянтинопільський) напрямки і Курська область залишаються осередками найважчих боїв.
Куп'янський, Торецький та Курахівський напрямки
Основна небезпека цієї ділянки навіть не в тому, що росіяни перерізали наше угруповання на лівобережжі річки Оскіл – південніше від Куп'янська і північніше від Борової. А в тому, що військам противника вдалось переправитись на правий берег цієї річки, закріпитись і поступово розширювати свій плацдарм біля Дворічної. Подальше розширення зони контролю ворога тут дозволить йому налагодити свою логістику через Оскіл і подвоїть загрози для Куп'янська. Південніше у Торецьку продовжуються бої, попри те, що агресор "прозвітував" про повне захоплення цього міста. Українські військові тримають оборону у частині мікрорайону Забалка, в межах промзони шахти "Торецька" і на частині териконів на заході Торецька. Тобто наша присутність там все ще є. Опорні пункти на териконах дозволяють стримувати просування противника, оскільки ці насипи – підвищення сприяють веденню по ньому вогню. З Торецька ворожі підрозділи одночасно намагаються прориватись на північ до сусідніх селищ – Кримське і Дачне. Фактично буксування і в Часовому Яру, і в Торецьку заважає окупантам перейти до захоплення своєї наступної цілі – міста Костянтинівка.
На Курахівському напрямку противник все ще докладає зусиль для ліквідації нашого "виступу" в районі Дачного (не того, що на Торецькому напрямку) та Костянтинополя, стискаючи його з трьох сторін – півночі, сходу та півдня. Найбільше це поки вдається саме "північному" угрупованню ворога – вона змогли прорватись до Андріїївки, чим звужує шляхи для відходу.
Карта DeepState
І хоча Сили оборони змушені поступово відходити з цього плацдарму – Дачне вже, ймовірно, окуповано або буде окуповано в найближчі дні – вони ведуть ар'єргардні бої і не дозволяють росіянам швидко просуватись на цій ділянці. Ба більше, спротив наших військ на курахівському плацдармі заважає противнику повністю переключити свою увагу та перекинути сили для захоплення своєї найбільш пріоритетної цілі – міста Покровськ.
Покровськ
На Покровському напрямку фіксується зниження кількості російських штурмів та атак. Більше успіхів у росіян було на правому фланзі їхнього угруповання – на північному сході від Покровська. Там вони змогли майже впритул приблизитись до дороги т0504 на відрізку Костянтинівка – Покровськ в районі Воздвиженки. Їхні спроби розширити це "щупальце" поки залишились безуспішними.
Протягом останніх місяців ворог робив акцент на наступальних діях південніше та на південний захід від міста. Його наступне завдання №1 тут – дійти до дороги Т0504 – Покровськ – Павлоград, що йде на заході від міста. Раніше росіяни змогли перерізати тут іншу з двох доріг, що йдуть на Дніпропетровщину – до Межової. Потім вони підійшли до Звірового – це в двох кілометрах від Покровська. Однак за останній тиждень розвинути свій результат окупанти не змогли.
Карта DeepState
Наприкінці минулого тижня Сили оборони здійснили кілька контратак, відновивши позиції в селах Успенівка і Котлине. До того ж, за даними РБК-Україна, силами 425-го окремого штурмового полку "Скала" вдалось відбити в окупантів майже весь населений пункт Піщане, що на ближніх підступах до Покровська. І одночасно вже на початку цього тижня з'явилась інформація про успішну контратаку наших військових з 68-ї ОЄБр неподалік Даченського. Додатково Сили оборони змогли відновити втрачені позиції біля Водяного Другого.
Поки що це не можна називати повноцінною контрнаступальною операцією – скоріше, це покращення тактичного положення тими силами, які є, в умовах кількісної переваги противника. Але і ці дії – за рахунок неочікуваності – змушують росіян зменшити свій темп наступу і як мінімум – відтермінувати початок битви за Покровськ.
Курська область
Рівно через півроку після початку курської операції Сили оборони розпочали нові контрнаступальні дії на російській території. Скориставшись погодними умовами та тимчасовою відсутністю солдат КНДР, українські військові 6 лютого пішли в штурм на південному сході від Суджі і змогли зайняти кілька ближніх сіл загальною площею понад 10 квадратних кілометрів – Колмаків, Черкаську Конопельку і, ймовірно, Фанасіївку. Прорив у напрямку Уланок, якого вдалось досягти Силам оборони за першу добу цих дій, cкладає близько 5 кілометрів.
Що цікаво: на відміну від попередньої спроби, яка була 6 січня, ці наступальні дії наразі мають тактичний успіх. І хоча прорив українських військових був "купірований" противником, однак на зайнятих населених пунктах вдалось закріпитись і в перспективі можна розвивати подальший ривок вперед. Дуже схоже на те, що завданням Сил оборони на цій ділянці може бути ліквідація російського вклинення в районі Уланок та Плехово. Принаймні, за даними видання, українські військові не планують зупинятись на досягнутому в Курській області.
Район штурмових дій Сил оборони у Курській області (карта: DeepState)
Великою проблемою для наших підрозділів тут, як і на інших ділянках фронту, стають дрони на оптоволокні – їх неможливо подавити засобами РЕБ. Передусім саме цими БПЛА агресору вдалось зупинити прорив наших військ у Курській області.
Після українських контратак вороже угруповання теж активізувалось на протилежному боці курського фронту – на північному заході від Суджі. Північнокорейські солдати відновили піхотні атаки і почали тиснути на південь від Малої Локні. А росіяни почали наступати на Свердликово – важливий опорний пункт, його захоплення ворогом може порушити логістику нашого угруповання у Курській області.
***
Події на фронті останніх тижнів показують, що в російській армії починають проступати проблеми – виснаження, нестача військ і озброєння. З цієї причини ворог не може підтримувати інтенсивні дії одночасно на десятку напрямках і мусить розставляти пріоритети. Українська армія натомість демонструє, що все ще може успішно наступати там, де це дозволяють умови, де у ворога є прогалини в обороні, нехай і обмеженими силами.
Штурмовими діями під Покровськом чи у Курській області наші військові змогли покращити своє тактичне положення та відсунути фронт від Суджі. Але значення цих контратак може бути більшим. Можливо, Сили оборони мають намір недопустити втрату Покровська до початку можливих переговорів та тимчасового зупинення вогню. Ймовірно, Україна також хоче зберегти свою присутність у Курській області до початку переговорного процесу про кінець війни. Так чи інакше, усе це в сумі може посилити позиції Києва у можливих мирних переговорах.
Президент Володимир Зеленський прямим текстом заявив, що готовий запропонувати агресору обмін – підконтрольних Києву районів у Курській області на окуповані Росією українські території. Про які саме українські території йдеться він не уточнив. Однак, теоретично, тут може бути багато варіантів.
Наприклад, це може бути обмін Курської області на Запорізьку АЕС, яка відігравала важливе значення для української енергомережі та генерації. Інший варіант – на захоплені ворогом ділянки в Харківській області, а також Кінбурнської коси – єдиної окупованої ділянки Миколаївської області. Обидві ці області не були оголошені Кремлем як "анексовані та внесені до конституції рф". Причому перший варіант не виключає другого. Зрештою, цей гіпотетичний обмін може передбачати і ширше рішення: в обмін на вихід Сил оборони з Курської області окупаційні війська можуть відійти зі своїх позицій на Х (заздалегідь визначених) кілометрів чи виступів вздовж усього фронту на українській території.