Українські укріплення більше не планують будувати за радянським шаблоном. Тепер ставка на компактність і захист від дронів.
Про це заявив міністр оборони Рустем Умєров, повідомляє кореспондент РБК-Україна.
"Фортифікація – це не лише бетон і траншеї, а й адаптивна інженерна система, яка враховує тактику ворога і завжди працює на одне: захист наших воїнів. Ми щоденно контролюємо процес і посилюємо ті ділянки, де це потрібно найбільше", – сказав він журналістам.
За його словами, раніше фортифікації будувалися за принципом батальйонних районів оборони та ротних опорних пунктів зі значною протяжністю ходів сполучень (2-5 км). Але тактика ворога змінилася: зараз вони не діють класичними батальйонами й ротами, здебільшого застосовуючи в ході штурмових дій невеликі піхотні формування з підтримкою безпілотних систем.
У відповідь на зміну тактики наступальних дій противника було запроваджено нову модель: просторово менші опорні пункти з протяжністю ходів сполучень 60-70 метрів, з обов’язковим антидроновим накриттям, які важче виявити та які ефективно виконують завдання оборони, стримування і нанесення вогневого ураження, зокрема й щодо FPV-дронів.
Фортифікації не завжди мають бути помітними
На відміну від традиційних фортифікаційних споруд, сучасні укріплення маскуються відповідно до рельєфу місцевості і спеціально зменшуються в розмірах, щоб не демаскувати позиції та зберегти ефективність на полі бою, сказав Умєров.
За його словами, фортифікаційні споруди адаптуються до пріоритетів на конкретних напрямках. Зокрема на Сумському напрямку посилюються оборонні рубежі на найбільш загрозливих напрямках. Там відбувається додаткове нарощення інженерного обладнання оборонних рубежів згідно з потребами командування.
Усе йде за планом
Умєров розповів, що у 2024 році, за напрямами, де будівництво здійснювали військові частини, виконано від 96% до 99,9% поставлених завдань. Станом на середину 2025 року вже виконано понад 50% обсягів робіт, запланованих на цей рік.
Міністр оборони щоденно заслуховує командувачів щодо ситуації на фронті, включаючи стан фортифікаційного обладнання оборонних рубежів. Зокрема, від голови Державної спеціальної служби транспорту генерал-лейтенанта Олександра Яковця отримано підтвердження: усі заплановані завдання виконуються за графіком.
Видатки на фортифікації
Нагадаємо, минулого року було обладнано 3 тисячі оборонних пунктів як на загрозливих напрямках, так і в місцях, де зараз не ведуться активні бойові дії. Для цього держава виділила 46,2 млрд гривень, які спрямувала військовим адміністраціям та Агентству відновлення.
На початку 2025 року ці фортифікації передані до сфери управління Міноборони.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що до виконання завдань з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд залучені 21 обласна військова адміністрація та підрядні організації.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
