У виробництві ударних безпілотників «Молния» та «Феникс» Росія використовує компоненти виробництва Китайської Народної Республіки та деяких країн Заходу, зокрема Швейцарії, США та Нідерландів. Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
Ударний безпілотник «Молния»
«Молния» має доволі просту конструкцію та дешеву начинку, переважно китайську фото: Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Facebook
«Молния» – ударний безпілотний літальний апарат літакового типу, що запускається зі спеціальної катапульти та наводиться на ціль оператором, як FPV-дрон. БПЛА має дальність польоту до 40 км та бойову частину до 5 кг, що в десять разів менше за «шахедівську», – зазначили в ГУР.
Окрім полювання на військові цілі, Росія використовує «Молнии» для терору мирного населення у наближених до лінії фронту містах та районах.
Маркування електродвигуна, польотного контролеру, камери та більшості електронних компонентів відповідає китайським виробникам фото: Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Facebook
В листопаді цього року ціллю такої атаки стали багатоповерхівка та торгівельний центр у Салтівському районі Харкова, тоді було поранено кількох людей. Враховуючи те, що БПЛА керується та направляється безпосередньо оператором, цивільні обʼєкти були навмисною ціллю атаки.
Раніше Росія також використовувала аналогічні БПЛА без бойових частин для перевантаження української ППО.
«Молния» має доволі просту конструкцію та дешеву начинку, переважно китайську. Маркування електродвигуна, польотного контролеру, камери та більшості електронних компонентів відповідає китайським виробникам – FATJAY, SpeedyBee, Caddx, Huayi Microelectronics, Trex Technologies тощо.
Проте, китайські польотні контролери, як і багато інших плат різноманітної російської зброї, працюють на мікроконтролерах з маркуванням швейцарського виробника STMicroelectronics. Окрім цього, в платі управління двигуном використовуються перетворювачі з маркуванням американського виробника Vishay та конденсатори японського Rubycon.
Ударний безпілотник «Феникс»
«Феникс» – розвідувальний БПЛА, який його розробник – російське ООО «ТАИП» називає «розвитком Орлану-10» фото: Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Facebook
«Феникс» – розвідувальний БПЛА, який його розробник – російське ООО «ТАИП» називає «розвитком Орлану-10». «Начинка» містить компоненти з маркуванням виробників з пʼяти країн – США, Швейцарії, КНР, Нідерландів та Тайваню.
«Начинка» «Феникса» містить компоненти з маркуванням виробників з пʼяти країн – США, Швейцарії, КНР, Нідерландів та Тайваню фото: Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Facebook
Найбільше – сім компонентів – мають маркування того ж STMicroelectronics зі штаб-квартирою в Швейцарії та виробництвом в девʼяти країнах на трьох континентах світу.
Нагадаємо, протягом осені 2024 року Російська Федерація випустила по Україні вчетверо більше повітряних цілей, ніж восени 2023 року. Причиною збільшенням кількості російських цілей є запуск у РФ заводу з виробництва дронів і отримання боєприпасів з Північної Кореї.
Раніше повідомлялося, що 1 вересня Китай запровадив обмеження поставок компонентів для дронів та самих дронів. Це обмеження призведе до великих ризиків, заявив засновник та командир спеціального підрозділу безпілотних авіаційних комплексів «Птахи Мадяра» Роберт Бровді (Мадяр) на міжнародній конференції YES
До слова, виробники Китаю почали обмежувати продаж США та Європі важливих деталей для створення безпілотників. Про це повідомило агентство Bloomberg, посилаючись на неназвані джерела. За їх словами, китайські виробники моторів, акумуляторів БПЛА і їх систем управління польотами зменшили кількість деталей, що поставляються, або повністю припинили поставки.
Читайте також:
- Росія восени запустила по Україні вчетверо більше безпілотників і ракет, ніж торік – WSJ
- Дрони для України: скільки коштів зібрали чехи за рік
