Путіна доручив міністру оборони Білоусову підготувати доповідь про те, як Україна порушує енергетичне перемирʼя. Можна не сумніватися, що список порушень буде «страшним». І завтра (сьогодні) його почнуть обсмоктувати певні західні ЗМІ і наші корисні ідіоти.
Все це частина «артпідготовки» до розмови Путіна з Трампом, яка має відбутися протягом 5-10 днів.
Під час цієї розмови Путін, судячи з усього, може попросити додаткові консультації (читай: буде тягнути час і виставляти нові вимоги).
Правда, Трамп, напевне, буде вимагати від Путіна конкретної обіцянки про припинення вогню вже під час розмови, адже він чітко розуміє стратегію Путіна.
І тут ми маємо одну важливу «опцію». Путін розуміє, що він може погоджуватися на будь-які перемирʼя, якщо вони не мають чітких критеріїв і спостережних місій.
Власне це ми бачили в енергетичному перемирʼї. І тому, цілком реально, що він знову погодиться на якесь квазіперемирʼя, якого він не буде дотримуватися.
Є й інша опція – він буде в усьому звинувачувати Україну і просто почне блокувати будь-які ініціативи через безкінечні консультації у Саудівській Аравії. Поки, він не готовий до того, щоб прямо посилати Трампа (він боїться надрізкої реакції).
Але за будь-якого сценарію ми маємо розуміти: Путін не збирається йти на перемирʼя.
Окремо варто звернути увагу на те, що свою гру розпочав Китай, давши саме сьогодні згоду на візит Сі у Москву 9 травня. Китай зараз не зацікавлений у закінченні війни (йому треба ослаблена Росія, яка буде його предметом торгу з Трампом).
Путін же вважає, що його головний козир – посередництво у переговорах Китай-США і саме це він продаватиме Трампу.
Я залишаюся поки при думці, що Путін зробить все від себе залежне, щоб зірвати цей раунд переговорів. Крім всього іншого, він вважає, що «акуратно» зірвавши зараз, він не отримає наджорстких санкцій і Трамп змушений буде переключитися на іншу ціль.
Тут варто зазначити: для введення наджорстких санкцій Трампу потрібно домовлятися з Саудитами (монархіями Перської затоки) про збільшення видобутку нафти і переорієнтацію цієї нафти на Індію, як головного партнера США у регіоні та одного з головних споживачів російської нафти зараз.
Це можливо, але займе кілька місяців. А відтак Путін розуміє: він має час та може і далі займатися маніпуляціями.
Читайте також:
- Трамп погрожує Путіну. Це шанс для України чи ні?
- Як Путін планує вводити управління ООН в Україні?
- Зернова угода №2. Чи можливий реванш Путіна у Чорному морі
