Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Героя України Дениса Бадіку.
Штурман українського Мі-8 Денис Бадіка загинув під Маріуполем 31 березня 2022 року під час спроби евакуювати тяжко поранених воїнів. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на дані про втрати українських силових структур.
Народився Денис Бадіка 20 липня 2000 року в місті Вінниці. Мріяв пов'язати своє життя з військовою авіацією, готувався до цього зі шкільної парти. Після закінчення ліцею №13 вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Свій перший самостійний виліт Денис Бадіка здійснив 16 червня 2020 року на МІ-2 фото з відкритих джерел
Рідні пригадують, як Денис, який і до того активно займався спортом та дбав про свою гарну фізичну форму, розпочав підготовку до вступу у виш. Щодня у вінницькому парку «Інтеграл» виходив на пробіжку. Ставив собі за мету чималу дистанцію, аби скласти непростий вступний іспит з фізичної підготовки в ХНУПС ім.І.Кожедуба. В той час, коли батько Дениса був в АТО – мама з сестрою ходили разом до парку, підтримуючи Дениса.
Денис Бадіка проходив службу на посаді льотчика-штурмана 16-ї окремої бригади армійської авіації фото: Лана Борисова/Facebook
Свій перший самостійний виліт хлопець здійснив 16 червня 2020 року на МІ-2. Згодом проходив службу на посаді льотчика-штурмана 16-ї окремої бригади армійської авіації. І хоча до повномасштабного російського вторгнення військовий вишкіл тривав лише пів року, Денис встиг зарекомендувати себе відповідальним та професійним офіцером.
До повномасштабного російського вторгнення Денис Бадіка встиг зарекомендувати себе відповідальним та професійним офіцером фото: Лана Борисова/Facebook
Широкомасштабне вторгнення Росії в Україну молодий офіцер зустрів у відрядженні. Його ротація як пілота розпочалася у середині березня на Київщині, де він керував гелікоптером Мі-8 і виконував бойові завдання зі знищення ворожої техніки та живої сили.
Денис Бадіка ніколи не розповідав, де і що він виконував у повітрі, зберігаючи таємницю своєї служби. Це було важко для сім'ї, але рідні завжди підтримували Дениса та розуміли важливість й відповідальність його роботи. Лише напередодні своєї загибелі хлопець сказав батькові, що має за честь стояти пліч-о-пліч з такими асами, професіоналами, з якими зараз виконує бойові завдання. Він наголосив, що з ними йому нічого не страшно.
Денис Бадіка був у складі екіпажу вертольота Мі-8, який 31 березня полетів в окупований Маріуполь фото: Лана Борисова/Facebook
«Він мені подзвонив якраз перед своїм останнім польотом. Син не сказав, що планується, але дав настанови, кому дзвонити і що робити, якщо його більше доби не буде на зв'язку. У мене тоді аж холодок пробіг по тілу. Але син мене заспокоїв, запевнив, що це на крайній випадок. Та вже за добу я дізнався з інтернету, що російські війська під Маріуполем збили гелікоптер», – розповів батько Героя Михайло Бадіка
Денис був у складі екіпажу вертольота Мі-8, який 31 березня полетів в окупований Маріуполь. Денис Бадіка був льотчиком-штурманом. Туди на борту гелікоптера доставили все необхідне для тривалої оборони проти окупантів. Коли весь вантаж винесли, «вертушку» заповнили тяжкопораненими бійцями, які перебували у шпиталі на металургійному заводі «Азовсталь». На зворотному шляху – у борт влучила російська ракета – тоді загинув весь екіпаж: льотчик-штурман – Денис Бадіка, командир – льотчик першого класу Юрій Тимусь та бортінженер – Іван Ваховський.
Понад два роки Денис Бадіка вважався безвісти зниклим. Попрощалися з пілотом 11 червня 2024 року. Поховали Дениса на Алеї слави Сабарівського кладовища в рідному місті.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові 30 вересня 2024 року нагороджений званням Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Родина Дениса Бадіки приймає найвищу нагороду з рук президента України Володимира Зеленського фото: Офіс президента України
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
