Три постійні члени Ради Безпеки ООН із правом вето – Росія, Китай та Франція – виступили проти проекту резолюції, який дозволяв застосування військової сили для відновлення судноплавства в Ормузькій протоці. Про це пише «Главком» із посиланням на The New York Times.
Документ, ініційований Бахрейном за підтримки країн Перської затоки, закликав надати державам право використовувати «усі необхідні засоби» для стримування іранських спроб перекрити цей стратегічний шлях. Попри тижні закритих перемовин, позиція Парижа, Москви та Пекіна щодо неприпустимості силових формулювань залишила дипломатичні зусилля у глухому куті напередодні вирішального голосування у п'ятницю.
Закриття протоки Іраном після початку війни 28 лютого спричинило глобальну енергетичну кризу та завдало нищівного удару по економіках арабських сусідів. Катар був змушений повністю зупинити експорт газу, втрачаючи мільярди доларів, а цивільна інфраструктура регіону зазнала численних атак у відповідь з боку Тегерана. Міністр закордонних справ Бахрейну звинуватив Іран у заздалегідь спланованій агресії проти мирних об'єктів, проте аналітики вважають ініціативу Бахрейну швидше символічною, оскільки військові сили країн Затоки надто залежні від США і навряд чи здатні самостійно протистояти армії Ірану.
Президент Франції Еммануель Макрон назвав заклики до силового відкриття протоки нереалістичними, вказавши на значні ресурси Корпусу вартових ісламської революції та ризик масштабної ескалації. Водночас війна фактично зруйнувала багаторічні зусилля Ірану з розбудови добросусідських відносин у регіоні: навіть традиційні посередники, як Оман та Катар, заявляють про непоправну шкоду дипломатії. Експерти попереджають, що спроба вирішити цю політичну та енергетичну кризу «під дулом зброї» без врахування першопричин війни може лише погіршити ситуацію в зоні Перської затоки.
Нагадаємо, Тегеран заявив про намір встановити довготривалий нагляд за судноплавством у стратегічно важливій Ормузькій протоці.
Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді повідомив, що спільно з Оманом розробляється спеціальний протокол для контролю транзиту. Попри запевнення іранської сторони, що такі заходи спрямовані лише на безпеку та покращення обслуговування суден без запровадження обмежень, США та міжнародна спільнота ставлять під сумнів законність подібних претензій.
