Всесвітній фонд пам'яток (World Monuments Fund, WMF) реалізує в Україні майже 20 проєктів, спрямованих на збереження архітектурної спадщини, що постраждала внаслідок війни, повідомила представниця WMF в Україні Катерина Гончарова в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
"World Monuments Fund розпочав активну роботу в Україні з початком повномасштабного вторгнення. Пріоритетом фонду є робота з архітектурними пам'ятками та з нерухомою культурною спадщиною, які постраждали внаслідок воєнних дій. Наразі ми реалізували майже 20 проєктів в Україні", – повідомила вона.
Серед проєктів – відновлення конструкцій купола Будинку вчителя в Києві, бібліотека Короленка в Харкові, музей Ханенків у Києві, краєзнавчий музей в Охтирці, Музей східного та західного мистецтва в Одесі.
Окрім першочергових протиаварійних робіт на пам'ятках є напрям діджиталізації колекцій архітектурних історичних креслень і проєкт оцінки втрат культурної спадщини.
Першим проєктом WMF стала консервація Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва, відомої також як музей українських старожитностей Тарновського. Ця будівля зазнала суттєвих пошкоджень через бомбардування міста в березні 2022 року.
"Наразі закінчується етап першочергових протиаварійних робіт.
Залишилося лише накрити дах, і ця архітектурна пам'ятка буде готова до функціональної адаптації. Щодо насичення цієї споруди життям – це питання стратегії та бачення керівництва бібліотеки та обласної військової адміністрації", – повідомила Гончарова.
Вона відзначила професіоналізм і креативність команди. Зокрема, автентичні елементи зруйнованої будівлі, цеглу, металеве оздоблення тощо, було розібрано вручну, збережено та використано повторно під час відновлення пошкоджених фрагментів.
"Команда знайшла досить цікаве рішення, як показати останню сторінку в історії споруди, власне руйнування. Адже, незважаючи на відомість родини Тарновських, незважаючи на значущість будівлі для країни, регіону та громади, міжнародно відомою вона стала, на жаль, через таку сумну подію як руйнація внаслідок війни. Відтак проєктним рішенням передбачено, що відновлений фрагмент зруйнованої стіни буде промарковано так, щоб цей "шрам" назавжди залишився на фасаді споруди", – повідомила Гончарова.
У січні 2024 року завдяки фінансовій допомозі Посольського фонду США зі збереження культурної спадщини (AFCP) та Посольства США в Києві розпочато роботи зі стабілізації купола Будинку вчителя в Києві, пошкодженого внаслідок ракетної атаки в жовтні 2022 року.
Уся конструкція купола залишилася автентичною, по суті, саме такою, як була спроєктована Павлом Альошиним. Після дослідження стану купола триває стабілізація металевих конструкцій і скління гартованим склом (площа понад 500 кв. м), організація систем водовідведення та вентиляції.
"Ми дуже розраховуємо, що, незважаючи на погодні фактори, форс-мажор та інше, матимемо змогу завершити цей проєкт наприкінці квітня – на початку травня й готуватимемо наступний крок із забезпечення оновлення цієї пам'ятки. Ми сподіваємося, що буде можливість продовжити реставрацію цієї знакової для української державності будівлі, адже саме тут, у Будинку вчителя, 1919 року було проголошено українську незалежність, Четвертий універсал Української Народної Республіки", – наголосила представниця WMF в Україні.
За словами Гончарової, за проєктами оцифрування архівів фонд уже працює з Київським обласним архівом та Одеським художнім музеєм.
За проєктом оцінки втрат WMF обрав партнером Heritage Monitoring Lab (HEMO).
"Heritage Monitoring Lab виконує різновекторну оцінку втрат. Ми підтримуємо напрям оцінки втрат культурної спадщини для подальшого відновлення з фокусом на архітектуру. Зараз це досить серйозна інфраструктурна організація, що має свою базу даних, свої тренінгові центри в регіонах, зокрема в Одесі, Харкові, Львові. (…) Якщо раніше ми фінансували оцінку втрат культурної спадщини Київської, Сумської, Чернігівської області, наші партнери фінансували Харків і Харківську область, то зараз уже йдемо в Одеську, Херсонську, Миколаївську, Запорізьку та Дніпропетровську області", – повідомила Гончарова.
За її словами, така інформація вкрай важлива для стратегування, оцінювання потреб, вибудовування програм нагальних заходів зі збереження та повоєнного відновлення нерухомої культурної спадщини як незамінного ресурсу розвитку історичних міст і територій громад. Наразі доступ до бази варифікованих даних надається за запитом фахівцям та експертам зі збереження пам'яток, урядовцям, міжнародним партнерам і власникам постраждалих історичних будівель.
