Як колись майже дві тисячі років тому жінки-мироносиці почули біля гробу Господнього від ангела, знову і ми чуємо ці надзвичайні слова вітання. «Ісуса шукаєте Назарянина, розп’ятого – промовляє ангел до здивованих учениць Спасителя. – Він воскрес – Його нема тут. Ось місце, де поклали Його» (Мк. 16:6). Смерть Сина Божого на хресті, поховання Його тіла у гробі, які сталися три дні тому, здавалися остаточною перемогою зла. Але як і обіцяв Господь, Він переміг смерть, розірвав кайдани пекла, які тримали ув’язненими всіх померлих, знищив панування зла.
Тоді, коли ззовні усім здавалося, що Христос переможений, бо Він помер і похований у гробі – Господь являє Себе як переможця. Бо не може смерть перемогти Бога, Який є Життя. Не може темрява перемогти Того, Хто є Світлом. Зло має силу, але сила і успіх його – марні та дочасні. Саме тоді, коли пекло думало, що поглинуло Христа – воно зазнало руйнування і втратило свою владу. Саме тоді, коли начальники юдейські думали, що їхня озброєна варта і печать, прикладена до каменя на гробі, остаточно стверджують смерть Ісуса з Назарету – Він, як переможець, виходить з гробу, і залишає місце, призначене для померлих, пустим.
Він виходить із гробу, і цим являє новий початок оновленого світу. Він засвідчує, що смерть – не остаточна, що вона буде переможена для всього людства. Христос помирає, взявши на Себе гріхи всіх людей. І воскресає Він, стаючи новим началом, новим Адамом, бо сказано в Писання: «Як в Адамі всі вмирають, так у Христi всі оживуть» (1 Кор. 15:22). Як гріх Адама став причиною смертності всіх його нащадків, і тому ми помираємо, так Христове воскресіння стає причиною майбутнього воскресіння з мертвих всіх людей, а це означає, що і нашого з вами воскресіння також.
Тому ми, дорогі брати і сестри, святкуємо нині не лише давню історичну подію, але славимо Христове воскресіння як знак Божої перемоги над злом і як початок нашого власного майбутнього воскресіння.
І нехай християнське усвідомлення цього допомагає всім нам у боротьбі із гріхом та проявами зла в нас самих та в навколишньому світі. Допомагає у боротьбі з ворогами невидимими, тобто лукавими духами, які спокушають людей до зла, і з ворогами видимими, серед яких – чужинці, що із диявольською злобою прийшли в наш мирний дім. Прийшли як злодій, що за словом Євангелія «приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й погубити» (Ін. 10:10).
За те, що і нинішнього року ми можемо вільно святкувати Воскресіння Христове, вшановувати Великдень, прославляти Бога рідною мовою у своїх храмах, підносити в них щирі молитви за нашу Батьківщину Україну, ми дякуємо нашим захисникам. Нехай Господь оберігає їх і дає перемогу над чужинцями. Молитовно ми звертаємося до покровителів нашого краю, святих Юрія Переможця та благовірного князя Ярослава Мудрого, і просимо у них та у всіх святих землі Української, заступництва і допомоги для тих, хто бореться зі злом.
Сердечно вітаю з Великоднем державну і місцеву владу Білої Церкви та всіх наших територіальних громад, вітаю ветеранів і волонтерів та усіх, хто гідно служить українському народу, турбується про нашу державу, про наш рідний край та їхнє краще майбутнє.
Від серця бажаю кожному з вас міцного здоров'я, успіху в усіх добрих справах, злагоди з ближніми і всіх благ від Бога – найперше духовних, а також і земних за потребою.
«Ніч минула, – сповіщає нам Писання – а день наблизився: отже, відкиньмо діла темряви і зодягнімось у зброю світла» (Рим. 13:12). Як від світла сонячного відступає нічна темрява, як від весняного тепла оживає природа, відганяючи зимовий сон, так нехай всяке зло відступить від нас. Боротьба зі злом складна, але з Богом ми можемо перемогти його. Тож радіймо і веселімося, бо
Христос воскрес! – Воістину воскрес!
Читайте також:
- Деокупація Паски. Хто підсунув українцям «кулічі» і «пасХу»
- Великдень 2024: традиції, заборони, прикмети та звичаї святкування
- Великдень 2024: найщиріші привітання у прозі, віршах та яскравих листівках
- Церковний календар на 2024 рік: нові дати православних свят
- Великий піст 2024: традиції, календар харчування, правила та заборони
