«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії. Їх можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».
Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!
Усі випуски читайте 👉 у спецпроєкті «Мовне питання»
У минулому 44-му випуску ми розглядали проблему узгодження частин порядкових дробів («дві треті» чи «дві третіх»), а в цьому випуску розглянемо суміжне питання: узгодження числівників два, три, чотири з прикметниками.
Олекса Негребецький у коментарях до свого допису про «дві третіх» написав: «Два нових автобуси», «дві нових книжки» можуть написати тільки люди, цілковито глухі до слова. Це ж у цапській говірці так: два верных равенства; выберите три правильных ответа из шести і т. д. На випускників російських гімназій воно впливало».
Негребецький сприймає прикметникове означення у формі родового відмінка множини як помилку, бо воно не узгоджене з іменником і на вигляд подібне до російського. Проте, як зазначає професорка Катерина Городенська, вживання такого означення в сполуках iз числівниками два, три, чотири – не помилка, а спадок від попередніх періодів розвитку української мови. Воно з’явилося під впливом сполук iз числівником «пʼять», «шість» і більше ще в XV ст., тож випускники російських гімназій тут ні до чого. Можливо, росіяни з нашої мови це й перейняли.
Вживали цю форму і класики:
- «Очі їх стрілися, як чотири найкращих квітки» (М. Коцюбинський).
- «В кожному возі по чотири воли сивих ішло» (Марко Вовчок).
Тож у сучасній українській літературній мові обидві форми правильні й активно вживані: «дві нові книжки» і «дві нових книжки».
• 1 •
Юлія Моріжко: Які фемінітиви до слів «маг», «екстрасенс» і «медіум» та чи є маскулінатив до слова «ворожка»?
Фемінітиви – магиня, екстрасенсиня і медіумка. Маскулінатив від «ворожка» – ворожбит. До речі, згідно зі словниками, жінка теж може бути ворожбитка, а також ворожіля. Спільне для чоловіка і жінки – відьма і відьмак, чаклунка і чаклун, химородниця і химородник.
• 2 •
Галина: Пані Ольго, скажіть, будь ласка, як правильно: відчувати себе чи почуватися?
У сполуки «відчувати себе» і в дієслова «почуватися» є спільне значення – почувати себе якимсь чином, тому можна вживати як паралельні варіанти. Але у «відчувати себе» є ще значення «вважати себе ким-небудь»: наприклад, «тієї миті він відчув себе велетнем».
• 3 •
Ганна Млин: Щодо «типографської фарби». Чи українською може бути щось «типографське»?
Якщо ви про те, що в українській мові не типографія, а друкарня, і фарба друкарська, то зазначу, що «типографія» – це грецизм (τύπογραφία), який також позначає мистецтво оздоблення друкарського тексту. Є ще й спільнокореневе слово «типографіка» – напрям графічного дизайну, система оформлення друкованого тексту. Коректорська робота теж передбачає знання основ типографіки. А фарба, авжеж, друкарська.
• 4 •
Іванна Стесович: Підкажіть, будь ласка, якщо назва села – Міжлісне, то школа яка? Навіть зошити підписують неправильно – «Міжлісної школи»…
Прикметник має бути «міжлісненський», як від «Рівне» – «рівненський». А якби село називалося Міжлісня, то був би адʼєктонім «міжліснянський». Це як з українським центром гончарства – селищем Опішня: правильний адʼєктонім – опішнянський, а не опішненський, що засвідчив Іван Котляревський (а від Лубни – лубенський, а не лубнянський): «Латин по царському звичаю Енею дари одрядив: Лубенського шмат короваю, Корито опішнянських слив».
• 5 •
Наталка Тиха: Чи є в нашій мові відповідник до російського «удовлєтворєнія» та англійського satisfaction? Окрім англіцизму «сатисфакція».
Задовільнення. Від дієслова «задовільнити» є і безособова форма «задовільнено». Не біймося їх уживати.
• 6 •
Віта Хлистун: Як сказати українською «безликая, как моль в обмороке» і «это понятие растяжимое»?
Це російська ідіоматика, що не має прямих відповідників в українській мові. Якщо у вас запит на дослівний переклад, тоді ось: «безвидий, як непритомна міль», «це поняття розтя́гливе / розтя́жне / розтяжне́».
• 7 •
Яна Матвійчук: У Злати Огнєвіч є пісня «Моя мелодія». Там є слова «летить по світі». Чи можна казати «по світі» замість «по світу»? Адже світ – це чоловічий рід. Аби було «світа», то й летіла би по «світі».
У правописі (§ 86. Місцевий відмінок іменників II відміни) зазначено: «Закінчення -і (після голосного та апострофа – -ї) мають: 1) іменники чол. роду (переважно безсуфіксні) – назви неістот: по асфальті, по фундаменті. Примітка 1. Із прийменниками «по» деякі іменники набувають варіантних закінчень -у (-ю) та -і (-ї): по дубу – по дубі, по Дніпру – по Дніпрі, по місту – по місті, по обличчю – по обличчі, по озеру – по озері, по полю – по полі, по селу – по селі, по навчанню – по навчанні». Отже, «по світі» – не помилка.
• 8 •
Михайло Салабон: Поставте, будь ласка, крапку в питанні, як правильно: мимо чи повз.
«Повз» краще вживати з додатком (повз щось), а «мимо» – самостійно. Слово «мимо» – не росіянізм, воно є і у старих словниках, і в сучасних академічних. До того ж є похідні: мимохіть і мимохідь, що їх часто плутають. Мимохіть – те саме, що мимоволі, а мимохідь – проходячи мимо / повз щось або когось. Є ще «мимоходом», а у словнику Грінченка ще й «мимоїздом».
• 9 •
Віктор Штанько: Чи належить до суржику слово «підряд»? Існує мем про двох будистів: – Вчителю, я вже третій раз підряд народжуюсь в Україні. – Чому ти дивуєшся, сину мій, коли за два життя не зміг опанувати мову? Не «підряд», а «поспіль».
У словниках цей прислівник є, у корпусі текстів (ГРАК) він трапляється понад двадцять пʼять тисяч разів, та й класики вживали: «Порох зрадів горілці й випив підряд аж три чарки» (Панас Мирний); «Зі здоровими пляшками в руках ходили [сини отця Петра] поміж столами і підряд частували усіх» (І. Нечуй-Левицький); «Впали підряд три бомби, зробивши три велетенські чорні гейзери» (І. Багряний). Отже, це слово до суржику не належить.
• 10 •
Андрій Шкіль: А є якась паралельна форма для слова «маяк»?
Маяк – не росіянізм. Утім, Агатангел Кримський подає двослівний синонім: «морська ліхтарня». Якщо вам подобається два слова замість одного – вживайте.
• 11 •
Микола, Київ: Як писати «Олімпійські Ігри 2026»? Що з великої, що з малої; Олімпійські Ігри-2026 чи Олімпійські Ігри – 2026?
Згідно з правописом (§ 52 «Назви історичних подій, епох, календарних періодів і свят, суспільних заходів») у назвах політичних, культурних, спортивних та інших заходів міжнародного або загальнодержавного значення з великої букви пишемо перше (або єдине) слово і власні назви: Олімпійські ігри, Біла олімпіада, Марш миру, Всесвітній конгрес українців, Всеукраїнська педагогічна конференція, Міжнародний рік дитини, Кубок УЄФА (футбол).
А рік пишемо поруч, без тире і дефісів: Олімпійські ігри 2026.
Запитання для Ольги Васильєвої надсилайте на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».
«Главком»
Читайте також:
- Українці та українки, захисники та захисниці? Як уникати гендерних пасток у мові
- Не Ваня, Вася і Петя… Філологиня пояснила українцям, як уникнути зросійщення їхніх імен
- Українські діти в європейських школах обирають… російську мову. Відома освітянка пояснила парадокс
