Два вертольоти після ремонту ризикують повернутися без озброєння через арешт обладнання, оціненого за російськими ГОСТами. Компанія-виконавець не допущена до рекламаційних робіт, що ставить під загрозу боєздатність техніки.
У розпал повномасштабної війни, коли кожна бойова одиниця техніки має критичне значення для фронту, два вертольоти ризикують повернутися до війська після капітального ремонту без озброєння. Ситуація, яка мала залишитися в межах технічної координації, переросла у кримінальне провадження проти компанії, що єдиною зголосилася оснастити повітряні судна бойовим обладнанням, а також у арешт державного майна. УНН спробував розібратися, чому в умовах війни, коли країна звертається до партнерів по допомогу, всередині державної системи нагляду за функціонуванням оборонно-промислового комплексу виникають такі деструктиви.
Початок: модернізація вертольотів у межах МТД
У захисті від російської агресії Україна використовує всі можливі ресурси. В контексті вітчизняного авіафлоту у нас залишилися літаки радянської спадщини — попри свій вік, вони продовжують виконувати завдання і потребують регулярного обслуговування та ремонту, адже поки не можуть повною мірою бути замінені на нові. Займаються ремонтом повітряних суден і бойових вертольотів зокрема три основні компанії — це "Мотор Січ", "МС Авіа Грейд", а також "Авіакон".
На початку 2024 року постало завдання встановити спеціальне обладнання на два вертольоти Мі8МТ, які Україна отримала в межах міжнародної технічної допомоги. Виконавця довго не могли знайти — йшлося про застарілу модель літальних апаратів, бойове оснащення яких вимагало спеціалізованих знань, досвіду та технічних можливостей. Зрештою виконання державного контракту взяло на себе українське підприємство "МС Авіа Грейд".
У березні-квітні ми виконали державний контракт — встановили 12 систем на кожен вертоліт, у тому числі системи озброєння, захисту, бортову електроніку, ферми балкових тримачів, системи АДРОС КТ і КУВ – це захист вертольоту від повітряних пасток. Обладнання закуповувалося через Prozorro, усі дії відповідали законодавству
– розповідає представник підприємства-виконавця.
Частина деталей, встановлених на Мі-8 закуповувалась за кордоном. Йдеться про зразки ще радянського виробництва, а також російського, випущеного до початку повномасштабного вторгнення. Їх в Україні на той момент вже практично не було, закуповувати в росії чи білорусії їх не можна, а тому залишки запчастин довелося шукати по всьому світу.
Військовий експерт Павло Нарожний у коментарі УНН пояснював, що з такою проблемою зіштовхується не лише авіація. За його словами, формально придбати радянські запчастини у країнах-партнерах можливо, але, фактично, ця процедура ускладнюється сертифікаційними бар’єрами, обмеженнями на рівні міждержавної співпраці, а також потребою в отриманні низки дозволів.
Певне обладнання – оптика, приціли – потребує офіційних підтверджень про використання саме для армії. Без таких документів навіть приватні постачальники не ризикують здійснювати продаж
– зазначив Нарожний.
До того ж за його словами, українські компанії, які займаються ремонтом та переоснащенням, часто змушені купувати дорогі комплектуючі партіями, навіть якщо потреба – одинична.
Закупивши все необхідне обладнання компанія "МС Авіа Грейд" модернізувала два гелікоптера на бойові машини, здатні виконувати бойові завдання.
Встановлене обладнання проходило перевірку як внутрішньою службою якості підприємства, так і представниками військової прийомки, що підтверджується відповідними документами, зокрема актами прийому. Окрім того, бойові машини пройшли льотні випробування при прийманні робіт військовими частинами та перельоти до частин базування до виконання бойових завдань у військових частинах. Після цього вертольоти були прийняті військовими частинами, яким вони належали. Один залишався на бойовому чергуванні, інший налітав 82 години в бойових умовах не маючи жодних зауважень до роботи.
Передача на капремонт і демонтаж обладнання
Через вичерпання міжремонтного ресурсу, тобто досягнення граничного ліміту експлуатації техніки, обидва вертольоти було передано на капітальний ремонт.
Їх передали на капітальний ремонт, щоб отримати новий міжремонтний ресурс: 2 000 годин або 8 років експлуатації. Відповідно до контракту, ми несемо гарантійні зобов'язання за своє обладнання
– зазначають представники «МС Авіа Грейд».
До цього моменту історія виглядала як позитивний приклад ефективної співпраці для розвитку оборонного сектору України, проте далі події розгорнулися неочікувано.
Під час капітального ремонту компанію, яка першою взялася за виконання складного завдання та ефективно реалізувала модернізацію, не залучили до подальшого технічного обслуговування після успішної експлуатації. Таким чином було фактично унеможливлено виконання "МС Авіа Грейд" гарантійних зобов’язань. Особливе занепокоєння, за словами експертів компанії, викликав демонтаж та розборка без участі "МС Авіа Грейд" ферм балкових тримачів — ключових елементів озброєння. Крім того, виникають питання щодо наявності технічної документації та дотримання погоджувальних процедур під час виконання робіт.
"Ми не заперечуємо право на демонтаж — це передбачено умовами ремонту. Але для розбору бойового обладнання мали бути залучені наші інженери, адже саме ми несемо гарантійні зобов’язання. Без нашої участі будь-яке втручання є не лише ризикованим, а й некомпетентним з технічної точки зору", — наголошують представники підприємства. Згідно Авіаційних правил та умов контракта повинна виконуватись рекламаційна робота з замовником, що зовсім не була виконана згідно регламента.
Подальший розвиток ситуації виглядав настільки деструктивним і нелогічним, що мимоволі виникає припущення: чи не є це результатом сценарію, який міг бути комусь вигідним. За дивними обставинами оцінку встановленого обладнання під час демонтажу оцінювали не за нормами української нормативної бази, а порівнювали з технічною характеристикою старих радянських та російських ГОСТів.
Наше обладнання порівняли не з чинною документацією, а зі старими ГОСТами рф. Наприклад, щоб пояснити простою мовою, умовна гайка з монтажного комплекту з висотою 5 мм у нас передбачена чинною КД та ДСТУ-документацією, затвердженою у 2023 році. А у них — гайка висотою 10 мм, бо це радянський та російський стандарт. Через що було зроблено висновок, що деталі — "неаутентичні". Якщо керуватись такими критеріями, під сумнів можна поставити практично будь-яку сучасну модернізацію
– пояснюють в «МС Авіа Грейд».
Тобто, якщо підсумувати, ситуація виглядає так: потрібно було оснастити вертольоти бойовим обладнанням, проте виконавця довго не могли знайти. Зрештою одна з українських компаній успішно виконала завдання — техніка була модернізована, пройшла випробування та відпрацювала міжремонтний ресурс у бойових умовах. Після цього вертольоти передали на капітальне обслуговування, де обладнання оцінили за застарілими радянсько-російськими стандартами, визнали "неаутентичним" — і саме з цього моменту виникла серйозна проблема.
Залучення СБУ, блокування доступу, арешт майна та загроза для обороноздатності
На підставі "виявлених невідповідностей" до радянсько-російських стандартів, попри повну відповідність обладнання чинним українським КД та ДСТУ, Служба безпеки України отримала ухвалу суду про його арешт. Йдеться саме про системи, які робили зазначені гелікоптери повноцінними бойовими машинами.
За словами підприємства "МС Авіа Грейд", компанія неодноразово намагалася добитися доступу їхніх фахівців до обладнання для проведення рекламаційної роботи, однак жодного відгуку ці спроби не знайшли відгуку.
"Ми були готові пояснити, показати документацію, взяти участь у роботі комісії. Але нас банально не допустили. Нам не надали доступ до обладнання, яке ми встановлювали і за яке несемо гарантію. Тобто капремонту вертольоти виходять без ферм озброєння. Тобто після капітального ремонту вертоліт виходить із характеристиками гіршими, ніж до капітального ремонту. До ремонту вони були бойовими машинами, а зараз — умовно кажучи, стали "голубами миру" та будуть повернуті армії без озброєння", — підкресли в "МС Авіа Грейд"., пояснюючи, що бойове обладнання назад на вертольоти так і не було встановлене.
У зв’язку з цим виникають цілком логічні запитання: як сталося, що бойова техніка, замість посилення, втратила свої ключові можливості? Чому до проведення робіт або хоча б до з’ясування всіх обставин не допускають виконавців, які першими зголосилися взятися за завдання, від якого інші відмовлялися, і успішно реалізували його в інтересах України? І головне — чи не грає така ситуація, свідомо чи ні, на користь ворогу?
Представники "МС Авіа Грейд" зверталися до суду з клопотанням про зняття арешту з обладнання для можливості участі у рекламаційній процедурі. Проте суд 26 травня їм відмовив.
Майно відправили на експертизу. Але ніхто не запитував у нас технічну документацію. Тоді на основі чого відбувається експертиза?
– висловили думку «МС Авіа Грейд».
Спеціалісти зазначають, що будь-хто після ознайомлення з документацією і огляду озброєння, побачив би, що все відповідає державним стандартам України.
Підсумок: бюрократія, плутанина, ризики
До завершення терміну, коли два вертольоти мають повернутися до війська після капітального ремонту, залишилося менше двох тижнів. Усе свідчить про те, що за цей час ситуація суттєво не зміниться, і існує серйозний ризик, що гелікоптери повернуться без бойового спорядження.
Ця історія яскраво демонструє, наскільки вразливим може бути технологічний ланцюг в оборонно-промисловому комплексі: технічна плутанина, брак координації та відсутність чітких процедур взаємодії між підприємствами створюють складнощі яких могло не бути та безпосередньо впливають на боєздатність армії.
Замість конструктивної взаємодії — криміналізація єдиного виконавця, який взявся за складне технічне завдання, коли інші відмовлялися. Замість робочого вирішення розбіжностей — суди, арешти, блокування доступу до обладнання і, як наслідок, — ризик втрати бойової ефективності техніки.
Це — не лише прикрий прецедент. Це симптом глибшої проблеми: наявності системних управлінських і регуляторних прогалин, які, залишаючись без належної уваги, можуть звести нанівець навіть найкращі технічні рішення. На фоні постійної потреби в озброєнні та техніці, така втрата — це удар по обороноздатності.
Те, що відбувається, — гра на шкоду армії. І поки ми пишемо листи, вертольоти без озброєння стоять на консервації, і військовим повернуть "голі" машини
– резюмують представники «МС Авіа Грейд».
Питання залишається відкритим: чи можуть Україна та її інститути дозволити собі подібні ситуації, коли на кожну бойову одиницю очікують на передовій? Хочеться вірити, що публічний розголос допоможе зрушити справу з мертвої точки, залучити відповідальних фахівців і повернути гвинтокрилам те, що робить їх бойовими машинами. Адже кожен подібний випадок — це не про папери. Це про життя і безпеку на фронті.
Редакція звернулася із запитом до Головного управління державної авіації та Міністерства оборони з проханням прокоментувати ситуацію.
