Технології та наука Пережиток, що губить розум: учені розкололися на два табори з приводу долі IQ тестів
Тести на рівень інтелекту стали невід'ємною частиною життів мільйонів людей, часом вирішуючи їхню долю під час прийняття на роботу або знижуючи їхню самооцінку. Однак останніми роками вчені все частіше виступають проти цієї системи, пропонуючи інші альтернативи.
Related video
Сприйняття IQ як остаточного показника інтелекту, як і раніше, глибоко вкоренилося в суспільстві, впливаючи на індивідуальну самооцінку, юридичні судження і навіть державну політику. Суперечки навколо показників IQ включають їхнє використання у справах Верховного суду і переоцінку Агентством з охорони навколишнього середовища фторування через передбачуваний вплив на інтелект. Однак фахівці все частіше виступають за відмову від такого формату оцінки, пише Salon.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Психолог Говард Гарднер з Гарварду, оскаржує перевагу тестів IQ, стверджуючи, що вони відображають лише вузький спектр когнітивних здібностей людини, як і передбачалося їхніми творцями, Альфредом Біне і Теодором Симоном. Сучасні тести IQ оцінюють різні навички, як-от розв'язування завдань, просторове сприйняття і мовні здібності, але Гарднер стверджує, що вони упускають життєво важливі вимірювання інтелекту.
Важливо Особливі якості, що виділяють розумних людей: рівень інтелекту пов'язали з певною рисою
Його теорія множинного інтелекту класифікує когнітивні навички за сімома областями, включно з лінгвістичним, музичним і міжособистісним інтелектом. Гарднер підкреслює шкоду навішування ярликів "розумний" або "тупий" на основі обмежених тестів, наголошуючи на необхідності нюансованих оцінок для відображення різних талантів. Попри таку критику, прихильники теорії, такі як Джордан Петерсон, стверджують, що IQ залишається надійним предиктором успіху в конкретних умовах, відкидаючи альтернативні концепції як такі, що не мають емпіричної підтримки.
Позиція Петерсона підкреслює тенденцію суспільства прирівнювати високий IQ до вродженого інтелекту, яку оскаржує Гарднер, виступаючи за те, щоб системи освіти розвивали різноманітні здібності, а не вузько вимірювали їх. Дебати також перетинаються з ширшими проблемами, такими як наукова грамотність і дезінформація. Гарднер пов'язує ці проблеми з культурною недооцінкою знань, закликаючи до експериментального навчання для розвитку допитливості та критичного мислення.
Такий підхід може протистояти політизованому запереченню наукового консенсусу, підкреслюючи важливість розуміння створення та надійності знань. Дослідження також показують, що хоча IQ корелює з академічною успішністю та доходом, його передбачувальна сила для загального життєвого успіху обмежена. Такі риси, як емоційний інтелект, креативність і життєстійкість, часто відіграють не менш важливу роль.
Раніше Фокус писав про те, що вчені дізналися як розпізнати незвично розумних людей. Існує думка, що розумних людей можна розрізнити з першого ж погляду, але вчені пішли далі і вирішили виділити чіткі риси характеру, які притаманні власникам підвищеного інтелекту.
Також Фокус писав про те, як визначити володарів "рухливого інтелекту". Рухомий інтелект досить сильно відрізняється від свого більш стандартного виду, і вчені виділили риси характеру, за якими можна визначити його носіїв.
