Стиль життя Сімейний лікар після 30 років у шлюбі відкрив "математичну формулу" щастя: як це працює
Дон Колліш, сімейний лікар на пенсії, знайшов спосіб ухвалювати складні рішення за допомогою цифр, який допоможе не одній парі зберегти міцні стосунки або шлюб.
Related video
Своїм досвідом доктор, який прожив у щасливому шлюбі вже 30 років, ділиться в бесіді з HuffPost.
Зі своєю майбутньою дружиною, Пем, Дон познайомився, коли вони були стажистами в резидентурі з сімейної медицини. Молоді люди працювали близько 80 годин на тиждень і чергували кожну третю ніч.
Через два тижні, коли в них видався вільний вечір, вони зібралися на побачення, і між ними постало питання: у який ресторан піти. Закохані обирали між мексиканською та китайською їжею.
"Питання "де поїсти?" швидко перетворилося на метапитання "як ми двоє вирішуємо, де поїсти?" Якщо ми обираємо обмірковування, ми знаємо, що кожен спробує догодити іншому, з'ясувати, якому ресторану віддає перевагу інший. Ми знали, що перші кроки у стосунках важливі, і ми обидва були прихильні до справедливості та рівності. Це рішення — мексиканська чи китайська — стало для нас пробним каменем і метафорою. Як кожен із нас міг висловити свої вподобання, не наступаючи один на одного — або просто не впливаючи на іншого?" — каже Колліш.
Пет запропонувала, щоб кожен із них для себе вирішив, якому ресторану він віддає перевагу, а потім вони порівняли свій вибір.
"Нам довелося погодитися бути чесними і дотримуватися свого вибору. "Але почекайте", — розмірковувала вона, — "це не спрацює. А що, якщо я скажу "китайський", а ти скажеш "мексиканський"? Тоді в нас буде тільки конфлікт, а не рішення". Ми обмірковували це кілька секунд, а потім — оскільки ми обидва добре зналися на числах і кількісному мисленні — я запропонував додати вагу до наших уподобань. Якщо Пет віддавала перевагу китайській, тому що вона дійсно хотіла посилити ці "феромони першого побачення", це було б набагато сильніше, ніж якби вона просто хотіла спробувати їхню курку му-шу. Так само вона не могла знати, чи хочу я піти в мексиканський ресторан просто для зміни обстановки, чи я таємно замовив спеціальний соус моле для енчіладас", — пояснює Дон.
Як числове мислення зміцнило шлюб?
Зрештою вони дійшли до того, що кожен із них не просто мав зробити вибір, а й аргументувати його в числовому вираженні.
"Ми домовилися використовувати шкалу від 0 до 100. Перевага від 60 до 40 буде скромною перевагою першого вибору над другим, 90 до 10 буде дуже сильною перевагою, а 50 до 50 означатиме чесне "У мене справді немає переваг" між двома варіантами. Потім — начебто граючи в камінь-ножиці-папір — кожен з нас повинен був вказати свої переваги і вагу. Ресторан із вищою сукупною вагою вигравав нашу суперечку. Усе було просто! Отже, щойно наші стосунки тільки починалися, ми вирішили, що кожен із нас має бути чесним у своїх уподобаннях і потребах. У цьому випадку переміг китайський. Мені подобається локшина, а їй — баклажани!" — продовжив доктор.
Ця методика надалі вкоренилася в їхніх стосунках і працювала все життя.
"Ясна вказівка наших вподобань — і особливо значення 50/50 — мала ще один важливий резонанс, крім припущення, що будь-який вибір буде прийнятним: 50/50 вказувало на рівність, до якої ми прагнули. Ми обидва ідентифікуємо себе як феміністки й брали активну участь в антивоєнних і правозахисних рухах. І ми відчували моральну травму, якщо бажання одного з нас систематично переважали над бажаннями іншого. Тому, посміхаючись, ми говорили "п'ять-нуль-п'ять-нуль" як мантру, щоб оновити відданість нашим ідеалам", — наголосив Дон.
Коли пара почала жити разом, вони намагалися уникати нав'язувати одне одному, хто і що має робити, орієнтуючись на гендер. У побуті кожен із них обирав робити те, що було йому більше до душі. Наприклад, Дон полюбляє мити посуд і займатися ремонтом, а Пем — розчісувати собак, прасувати і шити.
"Той факт, що деякі з цих переваг відповідали традиційним гендерним очікуванням, був іронією, яку ми оцінили. Але продуманий і явний баланс цих домашніх справ був потенційною розвилкою на дорозі. Ми бачили, як інші пари неявно розділяли обов'язки, так само як вони неявно приймали рішення про те, що приготувати на вечерю. Ми також бачили, як інші пари почали віддалятися одна від одної, і ми зрозуміли, що під цим дрейфом насправді ховалося обурення", — пояснив лікар.
Через три десятиліття шлюбу пара продовжує користуватися перевіреним методом. Коли кілька років тому Дону запропонували роботу його мрії в деканаті медичної школи в Нью-Йорку, заради якої потрібно було переїхати з Нью-Гемпшира, він звернувся до своєї дружини, щоб разом прийняти непросте рішення.
"З одного боку, наші діти виросли і виїхали з дому, у медшколі, де я працював, був невеликий безлад, і я був готовий до змін. З іншого боку, Пет любила свою роботу і свій сад і не хотіла переїжджати. Я запропонував план, згідно з яким я куплю гібридну машину, повертатимуся додому кожні вихідні, щоб допомагати по дому і з собакою, і дзвонитиму щодня. "Дорога, я б дуже хотів спробувати це, 80 на 20", — сказав я Пет. "Я схвильований, але наляканий. 80 на 20""", — ділиться Дон.
Після кількох днів роздумів Пет сказала:
"Я теж за. 55 на 45. Я теж нервую, але ти повинен це зробити. 55 на 45".
Мудрість у спадок
Подібну систему в батьків перейняли і їхні діти, які теж працюють у медицині.
"Вони розповідали нам, що вони та їх партнери у шлюбі іноді використовують нашу числову систему, але, можливо, не так наполегливо, як ми. Їхні міцні та стійкі стосунки мають свої власні стримування та противаги. Зрештою, кохання — у кращому разі — якісна, а не кількісна величина", — підсумував він.
Раніше Фокус писав, що:
- Психолог назвав п'ять занять, які роблять усі щасливі пари.
- Євгенія Емеральд поділилася, як побудувати міцні та довірливі стосунки без аб'юзу.
Ми також писали, скільки часу потрібно молодим батькам, щоб повернути іскру і щастя у стосунки.
