Технології та наука У казках братів Грімм про таке не писали. Милі істоти з лісу заразили людей проказою
Учені знайшли тварину-господаря прокази, яка вирувала в середньовічних містах.
Related video
Білка звичайна — мила, руда тварина з волохатими вушками з дитячих книжок, виявляється, стала першими знайденим переносником однієї з найстарішої хвороби людства, пише IFLScience.
Нове дослідження показало, що руді білки були відповідальні за поширення прокази серед людей у середньовічній Англії.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
У багатьох сучасних містах Білка звичайна (Sciurus vulgaris) є рідкістю, їх замінили сірі побратими, які називаються Західна сіра білка. Але в Середні віки справи йшли інакше. Тоді люди часто контактували з цими гризунами, тому що раніше високо цінували білячу шерсть, а дехто навіть тримав білок у будинку як домашніх тварин.
Генетичний аналіз останків стародавніх людей і білок показав, що гризуни передавали бактерії середньовічним людям бактерії, які викликали проказу.
"Під час проведеного генетичного аналізу ми ідентифікували Білку звичайну як першу тварину-господаря прокази", — каже старша авторка дослідження професорка Базельського університету Верена Шунеманн.
Штами бактерій виду Mycobacterium leprae викликають проказу. Захворювання спершу вражає шкіру і периферичну нервову систему. Згадки про хворобу трапляються в стародавніх писаннях безлічі цивілізацій, ба більше, дотепер у світі фіксують понад 200 тис. нових випадків щорічно.
Сьогодні проказу лікують курсом із трьох видів антибіотиків. Щоправда, якщо курс лікування не було розпочато вчасно, захворювання може прогресувати і призвести до інвалідності. Від самого початку хворі на проказу стикалися зі стигмою через свій зовнішній вигляд, і це триває донині, хоча вже відомо, що хвороба не настільки заразна, як вважали наші предки.
У Середні віки медицина не змогла придумати нічого кращого, ніж ізолювати хворих на проказу від решти світу. Найчастіше, хворих на проказу поміщали в спеціальні "лікарні", звані лепрозоріями.
Під час нещодавнього дослідження вчені проаналізували геноми генеалогічного древа бактерії M. Leprae. Leprae. Результати показали, що штам бактерій у середньовічних білок мав найбільшу схожість із середньовічними людськими лініями, ніж із сучасними гризунами.
"Середньовічний штам Білки звичайної, який ми виявили, більше за решту пов'язаний з людськими штамами, ніж з тими, що знайшли в сучасних білок. Загалом, наші результати вказують на незалежну циркуляцію штамів M. leprae між людьми та білками в середньовічний період", — підкреслює Шунеманн.
За словами авторів, це важливе відкриття, яке поліпшить наше розуміння хвороби, що супроводжувала людство так довго.
"У минулому медицина не враховувала роль, яку тварини могли зіграти в передачі та поширенні хвороби, тому всі наші зусилля будуть недостатніми, якщо ми не знайдемо господарів цієї хвороби", — підсумували автори дослідження.
Нагадаємо, малярійний паразит з'явився спершу у мавп, і тільки 5 тис. років тому заразив людей. Вчені дійшли висновку, що внаслідок мутації паразит, який викликає малярію, став небезпечним для людей не так давно.
