У світі, де більшість держав залежать від імпорту продовольства, південноамериканська країна Гайана стала єдиною, що досягла повної продовольчої самодостатності за всіма основними групами продуктів, пише «Главком».
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature Food, Гайана (населення близько 830 тис. осіб) демонструє унікальну модель виживання. Попри те, що 85% її території вкрито непрохідними джунглями, країна максимально ефективно використовує вузьку прибережну смугу, де зосереджено все сільське господарство.
Успіх країни базується не на розширенні площ під посіви, а на інтенсивних та розумних методах землеробства.
Екваторіальний клімат та грунти
Близькість до екватора забезпечує стабільне тепло та вологість, а тисячолітні глинисті відкладення створили надзвичайно родючий ґрунт. Проте головним чинником стали саме методи обробки цієї землі.
Змішані посіви
Замість монокультур (вирощування однієї рослини на великих полях), фермери Гайани висаджують кілька культур разом. Між кокосовими пальмами садять ананаси та томати.
Кукурудза та соя ростуть поруч: соя збагачує землю азотом, який пізніше використовує кукурудза. Такий підхід підвищує врожайність у 1.2–1.5 раза порівняно зі звичайними методами.
Регенеративне сільське господарство
Гайана впроваджує методи, які не виснажують, а відновлюють землю. Тваринництво інтегроване в землеробство (природні добрива). Живе коріння залишається в ґрунті цілий рік, що запобігає ерозії. Мінімальне використання хімікатів завдяки природному захисту рослин одна одною.
Досвід Гайани доводить, що навіть невелика країна з обмеженими ресурсами може бути незалежною від глобальних криз, змін клімату чи розриву логістичних ланцюгів. Модель «більше продуктів з меншими витратами» стає життєво необхідною для планети в умовах перенаселення.
До слова, 23 грудня Державна аудиторська служба на вимогу президента та уряду розпочала масштабний аудит оборонної галузі. Про це заявила голова Державної аудиторської служби Алла Басалаєва. Аудити й ревізії відбудуться на 86 суб’єктах господарювання оборонно-промислового комплексу, залучених до виробництва і закупівлі озброєння, та двох держпідприємствах Міністерства оборони – «Агенція оборонних закупівель» і «Державний оператор тилу».
Читайте також:
- Україна відхилила пропозицію про «вільну економічну зону» на Донбасі – Politico
- Буферна зона чи економічний анклав: у FP пояснили чому плани США щодо Донбасу проваляться
- Економіка на межі: у Росії стрімко зростає кількість скарг на невиплату зарплат
- Економіка РФ слабшає, але це не змусить Путіна до миру: пояснення CNN
