Контроль за ризиковими операціями стане жорсткішим
Національний банк України у липні оновив низку підходів до фінансового моніторингу, банківського нагляду та роботи фінансової системи в умовах війни. Найбільше уваги регулятор приділив боротьбі зі схемами ухилення від сплати податків і легалізації тіньових доходів, водночас окремі процедури для клієнтів банків стали простішими.
Що саме зміниться для банків, бізнесу та клієнтів, – читайте в матеріалі РБК-Україна нижче.
Головне:
- НБУ надав банкам нові рекомендації щодо виявлення схем ухилення від сплати податків та легалізації тіньових доходів.
- Нові підходи не означають автоматичного посилення контролю або масових обмежень для клієнтів.
- Регулятор спростив окремі процедури ідентифікації та верифікації фізичних осіб.
- Банківський нагляд продовжують адаптувати до стандартів Європейського Союзу.
- Частину валютних та регуляторних правил пом’якшили з урахуванням умов воєнного стану.
НБУ посилює увагу до ризикових фінансових операцій
У липні Національний банк окремим листом звернув увагу банків на фінансові схеми, які можуть використовуватися для ухилення від сплати податків, формування фіктивного податкового кредиту або легалізації доходів, отриманих у тіньовому секторі.
Йдеться, зокрема, про так звані ''скрутки'' та ''зустрічні потоки''.
Серед можливих індикаторів ризику НБУ назвав:
- багатомільйонні обороти компаній із мінімальною кількістю працівників;
- відсутність виробничих чи складських приміщень;
- невідповідність платежів заявленому виду діяльності;
- транзитний рух коштів;
- співпрацю з великою кількістю новостворених контрагентів;
- відсутність документів щодо транспортування або зберігання товарів.
Водночас банки мають оцінювати не окремий платіж, а сукупність факторів та відповідність фінансової активності реальній господарській діяльності клієнта.
''Важливо розуміти, що цей лист не встановлює нових масових обмежень для клієнтів і не означає автоматичного посилення контролю за будь-якими операціями бізнесу. Йдеться про рекомендації банкам щодо роботи з конкретними комбінаціями ризикових ознак'', – пояснила для РБК-Україна керівниця аналітичного департаменту Центру економічних досліджень та прогнозування ''Фінансовий пульс'' Діляра Мустафаєва.
Вирішальним, за її словами, залишається не окремий платіж або формальний показник, а відповідність операцій реальному змісту та масштабам господарської діяльності клієнта.
Частині клієнтів стане простіше користуватися банківськими послугами
Одночасно НБУ спростив окремі процедури ідентифікації та верифікації фізичних осіб.
Відповідно до постанови №81, банки отримали можливість допомагати клієнтам, які через фізичні чи інші об’єктивні обставини не можуть самостійно пройти необхідні процедури.
Зокрема:
- супроводжуюча особа або працівник банку зможе допомогти клієнту пред’явити документ;
- у визначених випадках згоду на фотофіксацію можна підтвердити аудіо- чи відеозаписом;
- банки фінансової інклюзії зможуть залучати комерційних агентів до ідентифікації клієнтів.
''Загальна логіка липневих змін досить чітка: контроль має посилюватися там, де існують обґрунтовані ризики використання банківської системи у протиправних схемах, але ставати простішим і доступнішим там, де людина стикається з фізичними, територіальними чи іншими об’єктивними перешкодами. Саме такий баланс між стійкістю, контролем і фінансовою інклюзією поступово наближає українську банківську систему до європейської моделі'', – зазначила Мустафаєва.
Банківську систему продовжують адаптувати до стандартів ЄС
Фінансовий моніторинг став лише одним із трьох ключових напрямів липневих змін.
Інші рішення стосувалися:
- забезпечення стабільної роботи банків під час війни;
- подальшого наближення українського банківського регулювання до законодавства Європейського Союзу.
Так, постановою №77 НБУ оновив порядок оцінки стійкості банків та вдосконалив ризик-орієнтований банківський нагляд (SREP).
Крім того, постановою №75 регулятор продовжив тестовий період розрахунку мінімального розміру експозицій, зважених за кредитним ризиком. Звітність за новими правилами банки подаватимуть із 1 листопада 2026 року замість 1 серпня, що дасть їм більше часу для підготовки.
''У липні Національний банк продовжував вирішення найбільш нагальних завдань: з одного боку, банки повинні зберігати операційну та фінансову стійкість в умовах воєнних ризиків. З іншого – регулятор уже формує наглядове середовище, у якому українські банки надалі працюватимуть за логікою та стандартами, звичними для європейського фінансового ринку'', – зазначила Мустафаєва.
Частину валютних і воєнних правил також переглянули
Окремими постановами Нацбанк ухвалив рішення щодо валютного регулювання та роботи банків під час воєнного стану.
Зокрема, постанова №79 дозволила українським поштовим операторам, експрес-перевізникам та міжнародним перевізникам переказувати валюту за кордон для сплати митних платежів, податків і зборів, пов’язаних із доставкою посилок до країн Європейського Союзу.
Також постановами №78 та №80 регулятор уточнив правила оцінки фінансового стану позичальників під час воєнного стану, оновив порядок визначення територій, де банки можуть тимчасово припиняти роботу окремих підрозділів, та пом’якшив окремі вимоги до врахування непрофільних активів при розрахунку капіталу банків.
''Такі рішення не варто сприймати як зниження вимог до банків. Їхнє завдання – не допустити, щоб обставини, безпосередньо спричинені війною, штучно погіршували регуляторні показники або змушували банки ухвалювати економічно необґрунтовані рішення. Водночас НБУ зберігає запобіжники, які не дозволяють перетворити тимчасову гнучкість на спосіб приховування реальних ризиків'', – наголосила Мустафаєва.
Читайте також: Елітні авто і квартири "під прицілом": що варто знати про посилення фінмоніторингу
