Російська нафтова галузь зіткнулася з найсерйознішими проблемами з початку повномасштабної війни після серії українських ударів по нафтопереробних підприємствах. У травні кількість атак на російські об'єкти паливно-енергетичного комплексу досягла рекордного рівня, що вже призвело до різкого скорочення обсягів переробки нафти та створило ризики дефіциту пального на внутрішньому ринку. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на видання Bloomberg.
Українські удари б'ють по ключових НПЗ
За підрахунками фахівців, у травні Україна здійснила щонайменше 16 атак на російські об'єкти з виробництва пального. Під удари потрапили вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів Росії.
Наслідки цих атак уже позначилися на роботі галузі. За оцінками аналітичної компанії OilX, середній обсяг переробки нафти у травні становив близько 4,58 млн барелів на добу. Це на 13% менше, ніж за аналогічний період минулого року, та є найнижчим показником із жовтня 2009 року.
Через скорочення виробництва російська влада була змушена вживати додаткових заходів для захисту внутрішнього ринку. Москва вже продовжила заборону на експорт бензину та запровадила обмеження на експорт авіаційного пального до кінця листопада.
Bloomberg зазначає, що зростання цін на пальне традиційно є болючою темою для Кремля. У минулому різкі подорожчання вже спричиняли суспільне невдоволення та посилювали інфляційний тиск.
Водночас атаки впливають не лише на обсяги виробництва. Через зниження переробки Росія збільшила експорт сирої нафти, оскільки частина сировини більше не може бути перероблена всередині країни.
Санкції ускладнюють відновлення пошкодженої інфраструктури
Особливе занепокоєння викликає характер українських ударів. За словами науковця Фонду Карнегі за міжнародний мир Сергія Вакуленка, безпілотники дедалі частіше атакують не лише первинні установки переробки, які можна відносно швидко відновити, а й вторинні установки.
Саме ці складні технологічні комплекси дозволяють виробляти бензин та дизельне пальне високої якості. Їх ремонт є значно дорожчим і складнішим, особливо в умовах санкцій, які обмежують доступ Росії до західного обладнання та комплектуючих.
Окрім нафтопереробних заводів, українські дрони регулярно атакують експортні термінали, нафтобази, сховища та інфраструктуру нафтопроводів. Це додатково ускладнює зберігання та транспортування пального.
Загалом у травні було зафіксовано щонайменше 30 ударів по російських нафтових об'єктах. Bloomberg зазначає, що це найвищий показник за будь-який місяць від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
На ринку вже з'являються перші тривожні сигнали
Попри це, російський паливний ринок поки не переживає масштабної кризи, подібної до тієї, що виникла у 2023 році. За офіційними даними, середня ціна бензину з початку року зросла лише незначно.
Втім, окремі сигнали свідчать про погіршення ситуації. Зокрема, обсяги бензину марки А-95, доступні для продажу на біржі в європейській частині Росії, скоротилися приблизно до третини від рівня минулого року. Водночас ціни на цей вид пального зросли більш ніж на 20%.
У Кремлі наразі заперечують загрозу дефіциту. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що ситуація на ринку залишається стабільною, а скорочення виробництва на окремих підприємствах пояснюється плановими ремонтними роботами.
Нагадаємо, що російська влада запровадила тимчасову заборону на експорт авіаційного керосину. Обмеження набули чинності 1 червня і діятимуть до 30 листопада 2026 року. Відповідне рішення ухвалив уряд РФ. Москва заявляє, що заборона необхідна для «забезпечення стабільної ситуації на внутрішньому паливному ринку».
Читайте також:
- Скільки Росія витратить на пропаганду у 2026 році: оцінка Центру протидії дезінформації
- Росіяни поскаржилися на очільника українських шахів, який нібито підтримує «геноцид»
- Росія будує аналог Starlink: чи загрожують ці супутники Україні
