Зареєстровані суб’єкти лобіювання добиваються внесення змін до законодавства з метою ефективного функціонування інституту лобістів. Про це йдеться у публікації «Главкома» «Ощадбанк, «Аврора», адвокатські фірми та тютюнові гіганти. Названа перша сотня лобістів».
За словами лобіста та адвоката Дениса Кешкентія, потрібно доопрацювати класифікатор видів економічної діяльності, передбачивши лобіювання як самостійного виду. Як приклад, юрист навів гіпотетичну ситуацію з отриманням 1 тис. грн для просування морозива. Гроші можна витратити на купівлю морозива, зустріч з різними виробниками та привітання дитини – усе це три різні види витрат. Проте клієнт платить лобісту не за «купівлю» законопроєкту, а за витрачений час для досягнення мети, що є формою винагороди за професійну роботу.
Заступник голови правління Національної асоціації лобістів України Ірина Шаповалова підтвердила «Главкому», що наразі держава не визначила чіткий механізм сплати податків для суб’єктів лобіювання. А саме – відсутній окремий КВЕД. Йдеться про визначення коду економічної діяльності, який має не лише технічне, а й велике репутаційне значення для лобістів, підкреслила вона.
«Формально робота лобістів підпадає під класифікатор «Діяльність у сфері зв’язків із громадськістю», однак подібне формулювання не відповідає правовому статусу суб’єкта лобіювання, визначеному законом про лобіювання. Національна асоціація лобістів України працює над впровадженням коду КВЕД для лобістської діяльності, оскільки це важливо для професійного статусу, належної державної реєстрації, податкового адміністрування і головне – відмежує від суміжних видів діяльності», – вважає Ірина Шаповалова.
Крім того, новостворені лобісти скаржаться на недосконалій роботі Реєстру прозорості, який веде НАЗК, і де реєструються суб’єкти лобіювання.
«Я поспілкувався з колегами, які зареєстрували в реєстрі Адвокатські об'єднання спочатку. Вони також згодні, що це помилка, тому потім зареєструвались як фізичні особи. Так що на цей час реєстр – недосконалий і штучно розширений», – зазначив співрозмовник «Главкому», який став лобістом.
Водночас керівниця Української асоціації лобіювання і співвласниця ТОВ «Гуд Політікс» Ганна Лачихіна вважає, що у Реєстрі громадськість побачить, інтереси в яких сферах найбільше лобіюються, які бізнес-структури найбільше долучаються до процесу прийняття рішень. Кожна комунікація на рівні Верховної Ради, міністерств (посадовці категорій «А») з лобістами автоматично залишатиме слід у звітах, що відображатимуться у Реєстрі прозорості.
«Як виглядає професія лобіста? Найголовніше – це розуміння, як працює політична система, як працює система державного управління. Тобто процедурні моменти: як приймаються рішення; які стадії вони долають; які є дедлайни для кожного етапу прийняття рішень на рівні держави. Іще важливими навичками лобіста є розгалужена мережа контактів та зв’язків в органах державної влади на різних рівнях, а також вміння доносити свою позицію під різними кутами зору. Він має бути хорошим переговорником, від якого у подальшому залежатиме прийняття рішення посадовою особою», – додала експерт.
Станом на 9 жовтня, у Реєстрі прозорості було зареєстровано 84 суб’єкти лобіювання.
Як повідомляв «Главком», голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов запевнив, що ухвалений закон про лобіювання регулює легальний та прозорий вплив на владу. В інтерв’ю виданню парламентар зазначив: «Лобізм і корупція – це різні речі. Лобізм – це легальний та прозорий вплив, а корупція завжди відбувається поза законом».
Читайте також:
- Які штрафи в Україні отримуватимуть недобросовісні лобісти? Відповідь НАЗК
- НАЗК запустило Реєстр прозорості: як Україна контролюватиме лобіювання
- Денис Маслов: В Україні лобізм часто асоціюють із корупцією. Однак це різні речі
- Ходити по кабінетах і не ховатися. «Рішали» тепер у законі
- Ощадбанк, «Аврора», адвокатські фірми та тютюнові гіганти. Названа перша сотня лобістів
