Війна проти Ірану принесла Росії тимчасові економічні дивіденди у вигляді стрімкого подорожчання нафти та певного послаблення санкційного тиску. Проте цей фінансовий перепочинок є лише ширмою для серйозного удару по статусу «великої держави», який так ретельно вибудовував Володимир Путін. Москва втрачає контроль над своїми найважливішими союзниками, що ставить під сумнів її реальний вплив на світовій арені. Про це пише «Главком» із посиланням на The New York Times.
Іран довгий час залишався ключовим партнером Кремля на Близькому Сході, забезпечуючи постачання дронів для війни в Україні та допомагаючи Москві обходити західні обмеження. Руйнування іранської економіки та військової машини силами США та Ізраїлю стало черговою ланкою в ланцюгу зовнішньополітичних поразок РФ. Раніше Кремль уже не зміг запобігти падінню Башара Асада в Сирії, що поставило під загрозу існування там російських військових баз, а в січні під час американського рейду у Венесуелі було фактично усунуто південноамериканського союзника Путіна – Ніколаса Мадуро.
Наступною ціллю може стати Куба. Дональд Трамп наприкінці березня відкрито натякнув на можливість тиску на острів, який і без того перебуває у глибокій кризі через зупинку поставок венесуельської нафти. Тепер Росія змушена просити дозволу у США навіть на те, щоб доправити на Кубу танкер із пальним, причому доля наступних вантажів залишається невизначеною. Примітно, що російські нафтові компанії вже витісняють із постмадурівської Венесуели, а американські військові без вагань захоплюють російські танкери за порушення санкцій.
Для Путіна, який мріє про відновлення впливу радянського зразка, така ситуація є болючою. Він тривалий час розраховував на «таємничу симпатію» Трампа, сподіваючись використати її для легітимізації захоплення Донбасу та нейтралізації України. Саме тому російський диктатор уникає особистої критики на адресу президента США, попри крах своїх союзників. Проте непередбачуваність Трампа створює для Кремля нерозв'язну дилему. Захоплення Путіним з боку Білого дому легко змінюється різким осудом через масову загибель людей в Україні. Сам Путін на засіданні Російського союзу промисловців і підприємців визнав, що зараз навіть безпосередні учасники конфліктів не можуть спрогнозувати подальший розвиток подій.
Фінансове виснаження Росії через війну в Україні стає дедалі очевиднішим. Вперше з’явилася інформація про те, що Путін особисто звернувся до олігархів із проханням про «добровільні внески» до бюджету. Хоча Кремль це заперечує, визнання того, що один із магнатів пообіцяв державі величезну суму, лише підтверджує дефіцит ресурсів.
Попри стриманість у критиці Трампа, Москва намагається протидіяти США в іранському питанні. Путін засудив ліквідацію аятоли Алі Хаменеї, а російська розвідка, за деякими даними, допомагала Тегерану даними про американські бази. Окрім того, міністр Сергій Лавров під час візиту до Китаю відкрито підтримав право Ірану на збагачення урану, що йде врозріз із вимогами Вашингтона. Трамп, своєю чергою, скептично оцінює допомогу РФ Ірану, водночас погрожуючи виходом із НАТО через небажання союзників брати участь у деблокаді Ормузької протоки.
Внутрішня ситуація в Росії також погіршується. Україна успішно атакує дронами російські нафтобази та зміцнює зв'язки з країнами Перської затоки. Втома від війни серед росіян зростає – опитування свідчать, що 67% громадян виступають за мирні переговори. Експерти наголошують, що війна позбавляє Росію шансів на технологічний розвиток, змушуючи її безнадійно відставати від провідних держав. Тимчасові вигоди від іранської кризи не скасовують головного стимулу для Кремля – необхідності припинення агресії проти України, оскільки насильство лише поглиблює стратегічний глухий кут Москви.
Раніше високопоставлений іранський посадовець назвав заяви Дональда Трампа щодо готовності Ірану йти на поступки Вашингтону такими, що не відповідають дійсності.
Джерело, обізнане з ходом переговорів за посередництва Пакистану, спростувало інформацію про згоду Тегерана передати запаси урану Сполученим Штатам або безстроково припинити його збагачення. В Ірані наголосили, що не приймуть виняткових обмежень, які суперечать міжнародному праву, а питання збагачення залишається ключовою суперечкою.
Як відомо, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що Іран «погодився на все» під час переговорів, включаючи спільну роботу з вивезення збагаченого урану з країни та його доставки до США.
Однак іранські чиновники заявили, що вони не планують позбуватися своїх запасів збагаченого урану.
