Через рекордну посуху рівень Ельби впав настільки, що на поверхні знову з'явився історичний «камінь голоду» біля Пірна-Оберпости в Німеччині – на ньому висічено понад 20 дат минулих маловодь, найдавніша з яких відноситься до 1707 року. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Euronews.
Що таке «камені голоду»
«Камені голоду» (нім. Hungersteine) – це валуни в руслах європейських річок, на яких у минулому вирізьблювали дати сильних маловодь. Такі написи слугували попередженням наступним поколінням: якщо рівень води впаде настільки, що камінь знову стане видимим, варто готуватися до неврожаю та голоду, адже посуха загрожувала врожаю та судноплавству. З'являються камені на поверхні лише тоді, коли річка міліє особливо сильно.
Найбільший камінь Німеччини
Камінь біля Пірна-Оберпости, неподалік кордону з Чехією, вважається одним із найвідоміших і найбільших «каменів голоду» в країні – його розміри сягають майже шести на три метри. На ньому вирізьблено понад 20 дат маловодь, найдавніша – 1707 рік. Його поява робить нинішню посуху наочно відчутною і водночас нагадує про історичні посушливі періоди.
Схожі знахідки на Рейні
Подібні камені виринули і на Рейні, поблизу Леверкузена на північ від Кельна – там, південніше гирла притоки Вуппер, також з'явилися «камені голоду» попередніх посух, один із них датований 1959 роком. За історичними даними, десь неподалік мав би бути ще один камінь із написом «Якщо бачиш мене – плач», однак наразі він не показався.
Посуха оголює приховані артефакти по всій Європі. У Болгарії, біля села Ряхово на Дунаї, обміління відкрило рештки мамонта, які пролежали в річковому мулі десятиліттями. Поблизу Будапешта на дні знайшли майже цілий мотоцикл вермахту та боєприпаси – за версією угорських істориків, ця ділянка Дунаю могла використовуватися як звалище військового мотлоху після битви за Будапешт у 1944–1945 роках. У Румунії через падіння рівня води довелося призупинити поромне сполучення.
Тим часом ситуація з Дунаєм б'є по енергетиці сусідньої Румунії. Через рекордне обміління річки країна вже змушена була зупинити один з двох реакторів АЕС «Чернаводе», а щоб врятувати другий, провела вибухові роботи на річці та затопила чотири баржі з камінням, аби перенаправити більше води до станції. За останніми даними, ці заходи підняли рівень води біля АЕС приблизно на 4 см і дозволили продовжити роботу реактора щонайменше ще на дев'ять днів. Втім, за прогнозом румунських гідрологів, рівень Дунаю поблизу станції продовжуватиме знижуватися аж до 16 серпня – тож заходи доведеться повторювати. Румунія та Угорщина, чия аналогічна АЕС «Пакш» також постраждала від обміління, дедалі більше залежать від імпорту електроенергії.
Підрив скельної породи Пиржоая в рукаві Дунаю Бала, 3 серпня 2026 року Фото: MApN/Facebook
Нагадаємо, обміління Дунаю на кордоні Сербії й Румунії раніше вже показало десятки затонулих кораблів нацистського флоту, які затопили під час відступу 1944 року. Постраждав через посуху й Рейн – обміління головної транспортної артерії Німеччини вже створює проблеми для промисловості країни.
Читайте також:
- Світові ціни на каву та цукор зросли через аномальну спеку в Тихому океані
- Засуха в Європі: Дунай у Сербії опинився під загрозою повного зупинення судноплавства
- Аномальна спека в Європі забрала життя понад 10 тис. людей
- Україна оновила температурні рекорди: де зафіксували аномальну спеку
