Зміна настроїв щодо війни в Україні стала поганою новиною для російської економіки. Якщо раніше багато західних політиків вважали, що час грає на користь Росії через її розміри та ресурси, то тепер ця оцінка починає змінюватися. Як інформує «Главком», про це пише Financial Times.
За оцінкою видання, після початку повномасштабної війни Україну часто сприймали як сторону, що перебуває у слабшій позиції. Навіть захоплення мужністю українців і лідерством президента Володимира Зеленського не змінювало загального враження, що Росія має перевагу завдяки більшим ресурсам.
Однак цього року ситуація почала змінюватися. Як зазначає FT, вплив Росії слабшає і на полі бою, і в економіці.
Видання звертає увагу на розвиток українських військових технологій, зокрема дронів і засобів протидії безпілотникам. Попит на українські рішення з боку союзників США на Близькому Сході, за оцінкою FT, свідчить про суттєве зростання статусу Києва.
Також Україна посилює здатність завдавати ударів по об’єктах на території Росії, зокрема по Москві. Удари по нафтопереробних заводах обмежили можливості РФ для експорту, а атаки на енергетичну інфраструктуру створюють дедалі більші проблеми для російської економіки.
Паралельно, пише Financial Times, Росія наближається до межі своїх економічних можливостей. Інфляція, яка може бути вищою за офіційні показники, свідчить про дефіцит ресурсів. Невійськові галузі дедалі важче фінансують свою діяльність, оскільки держава спрямувала на війну максимум робочої сили та капіталу, не вдаючись до повної примусової мобілізації.
За даними FT, ці можливості тепер вичерпуються. Дефіцит бюджету зростає, а російський уряд уже перевищив запланований на рік рівень дефіцитних витрат. У першому кварталі економічне зростання сповільнилося, а виплати загиблим і пораненим військовим стали настільки великими, що мають макроекономічне значення.
У новій доповіді Кільського інституту під назвою «Endgame» також ідеться про межі економічних ресурсів, на які спирається Москва. Зростання цін на нафту й газ на тлі війни з Іраном не дало Росії очікуваного результату, зокрема через українські удари по енергетичних об’єктах.
На ситуацію також впливають жорсткіший підхід Європи до російського «тіньового флоту» танкерів і торговельні санкції, які ускладнюють використання експортних доходів для імпорту товарів військового призначення.
FT зазначає, що дефіцитні витрати Москви можуть здаватися контрольованими в абсолютних цифрах, але частина фінансування війни фактично прихована в цільовому приватному кредитуванні та запозиченнях регіональних урядів. Усе це підвищує фінансову нестабільність.
Водночас підтримка Росії з боку Китаю полягає не лише в заміні західних технологій китайськими, а й у перенаправленні західних товарів. Саме цьому, як пише видання, можуть ефективно заважати вторинні санкції та точкові заходи європейської політики.
На цьому тлі українська економіка, попри постійні російські атаки, змогла частково компенсувати падіння виробництва після 2022 року. Очікується, що цього року вона продовжить зростати, податкові надходження поступово збільшуються, а бізнес-очікування поліпшуються.
Водночас Київ і далі залежить від фінансової допомоги союзників для покриття воєнних витрат. Проте, за оцінкою FT, останній рік показав, що Європа здатна заповнювати прогалину, яку залишають США. Кредит на 90 млрд євро, погоджений ЄС у грудні, починає надходити, а європейські кошти вже спрямовуються на українське військове виробництво.
У Financial Times вважають, що зміна настроїв збігається з реальним переломом на користь України. Це створює вікно можливостей для союзників Києва — щоб ще більше змінити баланс через підтримку України та обмеження здатності Росії вести війну.
Ідеться, зокрема, про посилення санкцій, кращий контроль за їх виконанням, боротьбу з обходом обмежень і передачу заморожених російських активів Україні як початкового внеску в майбутні репарації.
Кільський інститут також пропонує запровадити мита на решту торгівлі з Росією, яка ще не потрапила під санкції, а отримані кошти передавати Україні.
Як підсумовує FT, такий рецепт не є новим, але результат може виявитися несподіваним: уперше не лише Україна, а й уся Європа може дозволити собі думати про перемогу.
Раніше президент США Дональд Трамп після зустрічі з Володимиром Зеленським на саміті G7 заявив про необхідність посилення тиску на Росію та відзначив прогрес України у війні проти держави-агресорки.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський затвердив Службі безпеки України 40-денну операцію впливу на державу-агресорку Росію заради спонукання до закінчення війни.
Також 25 червня президент Володимир Зеленський заслухав доповідь міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка та подякував йому за оперативну роботу з ліквідації наслідків російського удару по Лаврі.
Читайте також:
- Путін видав низку абсурдних заяв про війну в Україні
- Путін готує напад на країни Балтії: польська розвідка назвала можливі сценарії
- Путін уперше визнав проблеми з пальним у Росії
