Ветерани ЦРУ побоюються, що справа проти високопосадовця агентства, якого підозрюють у викраденні золотих злитків на $40 млн, може вивести на світло деталі законних, але надсекретних операцій США проти своїх противників. Скандал уже порівнюють із гучною історією 1970-х, коли звичайне пограбування зрештою розкрило одну з найамбітніших операцій ЦРУ проти СРСР. Водночас ця справа порушує питання про те, як у ЦРУ спокійно працював співробітник, який подавав про себе неправдиву інформацію, а агентство так і не перевірило її.
П’ять десятиліть тому четверо грабіжників зламали сейф мільярдера, запустивши ланцюг подій, який викрив і зірвав одну з найамбітніших операцій ЦРУ проти Радянського Союзу, пише Wall Street Journal. За словами видання, тепер ветерани Центрального розвідувального управління побоюються, що інше, на перший погляд зухвале пограбування – цього разу, ймовірно, скоєне посадовцем ЦРУ, – може викрити ще одну надсекретну програму після того, як, за даними слідства, цей посадовець виніс зі свого офісу золоті злитки на $40 млн.
Заарештований у травні за обвинуваченням у розкраданні державних коштів Девід Раш із ЦРУ був старшим керівником у науково-технологічному підрозділі агентства. Саме цей підрозділ створює шпигунські інструменти, які агенти використовують для перехоплення розмов, отримання прихованих фотографій і зв’язку. Як зауважує американське видання, Раша не визнавали винним, і публічно він не відповідав на обвинувачення в суді.
За словами людей, обізнаних зі справою, він керував суворо засекреченою розвідувальною програмою, схваленою Конгресом кілька років тому. Вона передбачала використання великих сум готівки для здобуття критично важливої інформації про супротивників США, а сам Раш мав ранг, еквівалентний генеральському в американській армії, пише WSJ.
Ця справа привернула увагу до того, як агентство веде свою діяльність, і деякі колишні співробітники ЦРУ кажуть, що подробиці законних таємних операцій, якими він керував, неминуче спливуть назовні. Ситуація нагадує історію 1974 року, коли пограбування в офісі ексцентричного авіакосмічного бізнесмена Говарда Г’юза зрештою розкрило спробу ЦРУ підняти радянський атомний підводний човен.
"Уже можна побачити, як назовні виходять речі, про які не слід говорити, речі реальні й по-справжньому чутливі", – цитує WSJ Марка Фаулера, колишнього високопосадовця ЦРУ, який керував шпигунськими операціями проти Ірану.
ФБР почало перевіряти Раша після того, як ЦРУ передало дані про те, що він подавав фальшиві табелі обліку робочого часу. За версією слідства, він просив оплачувати час, коли нібито перебував у відрядженні як резервіст ВМС, хоча насправді залишив військову службу ще десять років тому.
Пізніше слідчі виявили, що, окрім реального проєкту у сфері національної безпеки, яким керував Раш, він, схоже, створив фіктивну засекречену програму, відому як програма спеціального доступу, розповіли обізнані джерела. За їхніми словами, ця фальшива програма нібито стосувалася безперервності роботи уряду – тобто заходів, які дають Вашингтону змогу працювати в разі катастрофічної надзвичайної ситуації.
За словами джерел, Раш нібито провів фіктивний брифінг для двох колег щодо цієї програми, стверджуючи, що її спільно реалізують із Пентагоном. Він переконав одного з них, що програмі потрібні десятки мільйонів доларів фінансування через контракт; ці кошти потім переказали військовому підряднику, який і надав злитки, інформує WSJ.
Слідчі встановили, що золото, яке він нібито шахрайським шляхом отримав у межах фіктивної програми, більше не зберігалося в захищеному сховищі. У травні під час обшуку ФБР у будинку Раша у Вірджинії виявили понад 600 фунтів золотих злитків, більш як $2 млн готівкою, а також десятки Rolex та інших розкішних годинників.
За словами джерел, виняткові заходи безпеки таких програм спеціального доступу, також відомих як "чорні програми", і допомогли реалізувати цю схему. Оскільки двом працівникам, яких ознайомили з програмою, не дозволялося обговорювати її з іншими співробітниками чи керівниками, Раш, імовірно, зміг перемістити до свого дому понад 300 золотих злитків вагою по два фунти кожен ще до того, як це хтось помітив.
Минулого року розслідування The Wall Street Journal показало, що непрозора бюрократія секретних програм породила параною в Пентагоні та дозволила деяким посадовцям ВПС створити іншу фіктивну програму, у якій неправдиво стверджувалося, що уряд має секретну програму, пов’язану з прибульцями.
Федеральні слідчі також з’ясували, що Раш, схоже, десятиліттями успішно вводив в оману провідне шпигунське агентство США, пише американське видання. За даними WSJ, ЦРУ, відоме своєю суворою перевіркою потенційних співробітників, не помітило, що Раш подавав агентству суперечливі відомості про свої наукові ступені, йдеться в судових документах. В одних анкетах він зазначав, що має ступінь магістра з комп’ютерних наук, в інших стверджував, що завершив програму з електротехніки.
Агент ФБР звернувся до ВМС і Федерального управління цивільної авіації. Згідно з матеріалами, ці установи повідомили, що Раш не лише не був елітним військовим льотчиком-випробувачем, як він заявляв ЦРУ, а й узагалі не мав жодних пілотських допусків. Коледж і аспірантура, в яких, за його словами, він навчався, повідомили агенту, що ніколи про нього не чули.
У відповідь на запитання про цю справу ЦРУ заявило, що і агентство, і ФБР "налаштовані дотримуватися фактів, забезпечити відповідальність і домагатися справедливості відповідно до закону". Адвокат Раша від коментарів відмовився.
Даррелл Блокер, колишній заступник директора Контртерористичного центру ЦРУ, сказав WSJ, що агентство настільки занепокоєне, коли один із його оперативників опиняється втягнутим у кримінальну справу, що іноді працює з федеральною владою, аби зняти обвинувачення ще до того, як про це дізнаються ЗМІ. "Це те, що вони називають "захистом ЦРУ"", – зазначив він, додавши, що адвокати захисту вміло використовують страх ЦРУ перед розголошенням, щоб отримати важелі впливу на прокурорів.
Такий захист не допоміг агентству у 1974 році, коли ЦРУ побачило можливість спробувати підняти 1750-тонний радянський атомний підводний човен, що затонув у Тихому океані шістьма роками раніше разом з усім екіпажем.
Агентство звернулося до Г’юза, авіакосмічного бізнесмена, із проханням побудувати величезне глибоководне судно-бурову установку Hughes Glomar Explorer і заплатило йому понад $350 млн. У сучасних цінах це мільярди доларів.
Коли Hughes Glomar Explorer піднімав човен під час першої місії, частина конструкції зламалася й знову впала на океанське дно. Безпосередньо перед цією спробою четверо грабіжників, погрожуючи охоронцеві зброєю, змусили його впустити їх до офісу Г’юза. Усередині вони використали ацетиленові пальники, щоб пропалити сейф.
Злочинці сподівалися, що документи всередині міститимуть чутливі таємниці, за допомогою яких вони зможуть шантажувати Г’юза – людину, яка іноді по кілька місяців не виходила з дому, харчувалася лише шоколадними батончиками й молоком та дозволяла нігтям відростати.
Як зазначає WSJ, журналіст, який розслідував цю справу, дізнався, що федеральна влада попередила місцеву поліцію про нагальну потребу повернути документи, бо ті розкривали зв’язок Г’юза з ЦРУ. Після того як газета врешті опублікувала цю історію через вісім місяців, Білий дім вирішив, що друга місія з підняття човна була надто небезпечною, побоюючись, що Москва зірве операцію.
Ці викриття та подальші журналістські запити до ЦРУ призвели до появи нині знаменитої "відповіді Гломар", коли агентство "не може ні підтвердити, ні спростувати" існування певної програми.
Джерело: Wall Street Journal
