Сьогодні рівно рік легендарній операції «Павутина». Операція не мала аналогів у світі. А росіяни саме з цього моменту зрозуміли: СБУ дістане їх скрізь. У РФ більше немає недоступних для Служби місць. За 1 день рік тому росіяни втратили авіації на суму $7 млрд. Але за рік, що минув РФ втратила ще більше. Що ж змінилось?
Колеги-експерти, які вивчають Росію, в один голос говорять про поступову зміну настроїв жителів боліт. Найголовніша різниця: війна тепер у росіян вдома. Не десь там «на Украине». А безпосередньо за вікном, де димиться черговий уражений НПЗ.
За останній час дронові атаки від Служби Безпеки вийшли на якісно новий рівень. СБУ переносить економічну складову війни на територію країни-агресора. Удари по нафтопереробних підприємствах, нафтоперекачувальних станціях, терміналах зберігання пального та газовій інфраструктурі вже стали системною кампанією, яка має довгостроковий ефект для російської економіки.
Ураження російської інфраструктури стали конвеєром. Одне за одним. Щоденно. Тільки за останні дні СБУ уразила стратегічну російську НПЗ «Ярославль-3», газовий термінал у порту «Темрюк», важливий об’єкт радіоелектронної розвідки у Краснодарському краї та ключову нафтобазу в Армавірі. І це зведення лише за 2 дні!
Українська спецслужба раз за разом знаходить вразливі точки в логістиці російського паливно-енергетичного комплексу. Йдеться не лише про фізичні пошкодження конкретних об’єктів. Значно важливішими є накопичувальні економічні наслідки. Російський бюджет залишається критично залежним від нафтогазового сектору. Саме експорт енергоносіїв забезпечує значну частину валютних надходжень, які кремль використовує для фінансування війни, виробництва озброєнь, виплат військовим та підтримки оборонно-промислового комплексу. Кожен удар по елементах цієї системи означає не лише прямі збитки на відновлення пошкодженого обладнання, а й втрату доходів через зниження обсягів транспортування, переробки або експорту ресурсів.
Особливість сучасної дронової кампанії від СБУ полягає в тому, що її економічний ефект значно перевищує вартість самих засобів ураження. Для України виробництво та застосування безпілотників обходиться у десятки разів дешевше, ніж для Росії ліквідація наслідків атак. кремль змушений витрачати сотні мільйонів доларів на ремонти, модернізацію систем захисту, додаткове розгортання ППО та охорону критичної інфраструктури на величезній території країни.
Крім того, Росія повинна дедалі частіше перекидати системи протиповітряної оборони від фронту для прикриття нафтобаз, НПЗ, терміналів і транспортних вузлів у глибокому тилу. Таким чином підлеглі Хмари створюють для противника додаткову дилему: або захищати військові угруповання на фронті, або прикривати економічні об’єкти, від яких залежить наповнення бюджету. Дійшло до того, що вперше проблему з ППО змушений був визнати і Путін. «Бункерний дід» продовжує у себе в голові «наступать по всем фронтам», але навіть він визнає, що у Росії нестача засобів ППО.
Ще один важливий аспект – зростання ризиків для російського енергетичного сектору. Коли стратегічні об’єкти регулярно опиняються під ударом, зростають витрати на страхування, обслуговування та забезпечення безпеки перевезень. Це знижує ефективність усієї експортної моделі, на якій повністю тримається російська економіка воєнного часу.
Саме тому дронові операції СБУ мають не лише військове, а й стратегічне значення. Вони збільшують навантаження на російський бюджет, формують додаткові незаплановані витрати та скорочують ресурсну базу для продовження війни. У Росії вже публічно говорять про величезну дірку у бюджеті. І якщо така інтенсивність ударів від Служби буде зберігатись, то «діра» у фінансах РФ буде зростати швидше, ніж кремль здатний її компенсувати за рахунок нафтогазових доходів та резервів.
